«Письменники Закарпаття – дітям»

Біобібліографічний покажчик



У покажчику використані матеріали

Висіцька Таміла. Жіночі постаті в історії Закарпаття: Кн. перша: наука, культура, мистецтво: Біо–бібліогр. довідн. – Ужгород: Вид–во В.Падяка, 2004.– 404 с.: фото. – (Жіночі постаті в історії Закарпаття); Закарпатська література для дітей. ХХ століття. Антологія / Упорядкування, передмова та підготовка текстів Г. Малик. – Ужгород: ВАТ „Видавництво „Закарпаття”, 2004.– 592 с.; Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Бібліографічний покажчик. – Ужгород: „Закарпаття”, 1995.– 967 с.

Автор статті „Степан Ілліч Жупанин” – Баяновська М.Р., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Ми живемо в складний, але прекрасний час, коли в України відбувається відродження національної культури, тому пріоритетним напрямом діяльності бібліотек є залучення дітей та підлітків до світової та української класики, творів сучасних авторів, адже незаперечною є роль книги у пробудженні національної самосвідомості юних громадян, формуванні потреби у поглибленні знань про свій народ, його традиції, звичаї, обряди.

Проведення дослідження „Читач Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва” засвідчило, що користувачі бібліотеки здебільшого читають українську художню книгу за навчальною програмою школи. Тому бібліотечні працівники вбачають свою мету в розширенні кола читання, поглибленні читацьких інтересів, формуванні високих естетичних смаків шляхом залучення до читання не „примусового”, а привабливого, цікавого, зробивши попередньо своєрідну „рекламу” книзі з тим, щоб поступово виховати у дитини потребу в читанні. За допомогою книги наша бібліотека сприяє вихованню в юних читачів моральних устоїв, активної життєвої позиції, формуванню особистості в цілому. З цією метою для своїх користувачів – дітей та підлітків – вона влаштовує презентації окремих видань, літературні свята, ранки, вечори, ігри та вікторини.

Щорічно бібліотеками області проводиться Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги – свято, якого чекають всі шанувальники книги. Програму Тижнів завжди прикрашають зустрічі з письменниками, літературні свята, презентації нових книг, „круглі столи” з проблем дитячого читання та книговидання. У кожній бібліотеці налагоджена співпраця з письменниками свого краю, які пишуть для дітей. Вони не тільки почесні гості бібліотеки, а й друзі, однодумці, учасники багатьох заходів.

Самобутня література Закарпаття виникла не на пустому місці. Її коріння сягає до давніх-давен народної творчості, а крона піднялася до нинішніх вершин літературних досягнень.

Письменники Закарпаття стали продовжувачами давніх традицій Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, а пізніше – Олеся Гончара, Павла Загребельного, Максима Рильського, Павла Тичини та інших корифеїв різних літературних жанрів.

Провідні прозаїки і поети, драматурги і перекладачі, критики і фольклористи подарували читачам високохудожні твори, які дійшли до читачів світу різними мовами. Збірка „Письменники Закарпаття – дітям” познайомить вас з майстрами слова, що пишуть для дітей, яких з бібліотеками Закарпаття об’єднала давня дружба, тісна співпраця заради головного – виховання підростаючого покоління, майбутніх громадян України. Щира їм вдячність і низький уклін!








ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ ЛАДИЖЕЦЬ

(17.06.1924 – 22.11.1991)






Народився майбутній письменник 17 червня 1924 року в селі Харківцях Остропільського району на Хмельниччині в селянській родині.

В цьому краю і проходили дитячі та юнацькі роки Володимира Івановича.

З дитинства хлопець захоплювався поезією, а згодом і сам починає віршувати. Учнем дев’ятого класу Лемківської середньої школи він вперше насмілився виступити на літературному вечорі, а після цього надрукувати свої вірші в районній газеті.

Перші вірші „Мене зовуть мрії завітні” та „Клич” опублікувала остропільська райгазета 6 квітня 1941 р. З 1942 по 1944 рік В. Ладижець – у лавах Червоної Армії. Саме тоді на сторінках військової газети „Зенитчик” з’явилися його вірші „Бійцю”, „Лист”, „Оповідь про бойову сестру”, „Розвідник” та ін., в яких автор прославляє героїзм і мужність воїнів у боротьбі з фашизмом.

Уся подальша доля Володимира Ладижця так чи інакше пов’язана з Карпатським краєм. Тут, у мальовничому місті над Ужем, протягом багатьох років він працював на редакторсько-видавничій роботі. Тут жив і трудився, перебуваючи на творчій праці, працював головним редактором Закарпатського обласного книжково-газетного видавництва, був відповідальним секретарем Закарпатської організації Спілки письменників України.

Поет палко любить цей чудовий край, його чарівну природу, людей, які там живуть і працюють, любить веселих, життєрадісних і допитливих дітей.

Теми і сюжети для своїх творів Володимир Ладижець завжди бере з життя. Чи не найбільше визнання здобув Володимир Ладижець як дитячий письменник. У поезіях, віршованих казках, скоромовках, загадках відкривав юним читачам реальний світ, прищеплював любов до праці, творчості, природи.

З поезії В. Ладижця діти пізнають все, чим славиться наш народ: його барвисту мову, музику, його душу. У віршах для маленьких читачів поет виявив себе глибоким знавцем дитячої психології. У простій і невимушеній формі він уміє схвильовано і дотепно, з легким гумором розповісти про світ своїх юних героїв, їх інтереси, поведінку. Його поетичні книжки самі знаходили стежку до серця людського, їх читали і зачитували вдячні і небайдужі до художнього слова наші маленькі читачі, а разом з ними – батьки, вихователі, педагоги.

Перша книжка дитячих віршів „Сопілка” була надрукована в 1953 році. Відтоді окремими виданнями вийшло багато книжок для юних читачів: „Казки” (1955), „Я живу на Закарпатті” (1956), „Герої нашого двору” (1959), „Ой дударі-трударі” (1960), „Ми малята-веселята” (1961), „Біг лисок через лісок” (1962), „Топ, топ, топаночки” (1964), „Я малий собі гуцулик” (1965), „Ой чесало дівча косу” (1967), „Гей, коники, гей конята” (переклад угорською мовою, Будапешт, 1973), „Трембіта” (1974), „Зелен виноград” (1977), „Сонце над Верховиною” (1979) та багато інших. Інформація про життя і творчість письменника, низка його віршів для дітей та оповідання „Вузлик” включені до посібника „Верховиночка” (2003, кн. І) для загальноосвітніх шкіл за програмою „Література рідного краю”.

Поезії В. Ладижця для дітей дістали високу оцінку в літературознавстві й критиці. Вони перевидаються, друкуються в шкільних підручниках та хрестоматіях, антології „Веселка” (1960, 1969, 1985), „Антології української поезії” (К., 1985. Т. 5), колективних збірниках „Веселі дзвіночки” (1957), „Карпатська весна” (1982), „Дванадцять місяців” (1983), журналах „Малятко”, „Барвінок”, альманахах „Радянське Закарпаття” (1957, кн. 1). „Карпати” (1958, кн. І) та ін.

Літературна громадськість знає Володимира Ладижця не лише як дитячого поета. Він був чудовим ліриком і талановитим прозаїком.

У 1950 році виходить перша збірка поезій В. Ладижця „Славлю труд”, після чого він видає десятки книжок лірики, повістей.

Перу талановитого лірика належать такі збірки поезій як „Єдність” (1951), „Винобрання” (1952), „За синіми перевалами” (1955), „Лірика” (1959), „Між берегами” (1963), „З далеких і близьких доріг” (1963), „Ясновид” (1974), „Вічне коло” (1978), „Вибране” (1984).

В центрі уваги поета – лісоруби і виноградарі, чабани і агрономи, солекопи і кукурудзоводи та люди інших професій. Автора також хвилювала тематика війни і миру та дружби між народами, багато пише інтимної та пейзажної лірики. Творче обличчя поета було б не повне без поем „Верховинка”, „Єдність”, „Микола Яснозора”, ліричних повістей „Харківці мої”. Вершиною його прози вважається трилогія „Перехрестя”, що відзначаються сміливістю задуму, масштабністю епічного мислення і зрілістю художнього втілення. До неї ввійшли романи „Перехрестя” (1967), „Розхитана земля” (1971), „За Бруствером – світанок” (1976), у яких показано тяжкі випробування трудящих Закарпаття протягом 1938-1945 років. Автор панорамно відтворює життя трудящих Закарпатського краю напередодні та під час Вітчизняної війни, їх боротьбу за соціальне і національне визволення та возз’єднання з матір’ю-Україною.

Роман вийшов кількома виданнями, перекладений російською мовою, знайшов щире визнання у найширших колах письменства.

Усі три романи виходили не тільки окремими книгами, а й видавались під спільною назвою „Перехрестя” (1980), (1989), в тому числі і в перекладі російською мовою „На перепутье” (1981).

Творчість В. Ладижця бере свої витоки з невичерпних народних джерел, якими він вправно користувався. Тому його твори ваблять доступністю, хорошим художнім смаком, глибоким і повчальним змістом.

Відомий В. Ладижець як пристрасний публіцист і журналіст, автор актуальних статей на громадянські літературні теми, безкомпромісний рецензент книг закарпатських літераторів, чудовий промовець. З-під його пера вийшло чимало нарисів та статей про трудівників нашого краю. Написав ряд рецензій на книги М. Нагнибіди, М. Бажана, П. Цибульського, В. Вовчка, вистави та кінофільми.

Заслуговують на увагу спогади письменника, його глибокі роздуми про українську історію, мову, культуру (Золоті зерна одного голоса // Закарпат. правда. - 1989. – 14,15,16,17 лют.). Працював В. Ладижець і як перекладач, багато перекладав творів з угорської, чеської, словацької та інших мов. Окремими виданнями вийшли його переклади з чеської та словацької: „Чеські та словацькі казки”(1956. Співавтор: К. Лустіч), повість Т. Зелінова „Якутко” (1960. Співавтор: А. Патрус-Карпатський), вірші для дошкільнят М. Ферка „Таємниця іграшок” (1967); з угорської – вірші для дітей Л. Балли „Перші ластівки” (1960). Твори В. Ладижця перекладали російською мовою, білоруською, естонською, молдавською, осетинською, угорською і іншими мовами.

У перекладі російською мовою вийшли в Москві дитячі книжки „Закарпатская свирель” (1958), „Черевички” (1961), „Вышло сонце на лужок” (1975), „Орлиный дом” (1983), та угорською мовою „Ей коники, ей конята” (Будапешт-Ужгород, 1973). Майже тридцять книжок Володимира Ладижця побачили світ у різних видавництвах України і за її межами.

Щедрий талант Володимира Ладижця відзначився і хистом живописця. Він був ще й цікавим художником, а карпатські краєвиди – постійною темою його мистецьких захоплень. Володимир Іванович майстерно малював, мав кілька персональних виставок живописних полотен.

Поет написав багато гарних ліричних пісень, які й до нині часто лунають на концертах, конкурсах, фестивалях, по радіо й телебаченню та в сімейному колі. Зроблене Володимиром Ладижцем сповнене людяності та доброти.

Творчість В. Ладижця – для читачів усіх поколінь. Його вірші завчає напам’ять мале дитинча, його оповідання читають школярі, романами захоплюються дорослі. Він став одним з провідних письменників, які творили для дітей та юнацтва, першим на Закарпатті лауреатом премії ім. Лесі Українки. Його вірші, оповідання, казки й пісні прикрашають сторінки підручників та посібників для навчальних закладів України. Його дитячі збірки не загубилися у морі дитячого читання, заслужено ввійшли у його актив. За збірки дитячої поезії „Ластівки з Карпат”, „Орлиный дом” автор удостоєний Республіканської літературної премії ім. Лесі Українки (1985). Твори В.І. Ладижця становлять солідну частку золотого фонду української літератури, його громадська діяльність і активна громадська позиція є зразком вірного служіння Україні.

За заслуги перед Батьківщиною В. Ладижець, член Національної спілки письменників України з 1950 року, нагороджений орденом „Знак пошани”, багатьма медалями, Грамотою Президії Верховної Ради України. Помер Володимир Ладижець 22 листопада 1991 р. похований на пагорбі Слави в Ужгороді на цвинтарі Кальварія.

Основні видання творів В.І. Ладижця

1956

Ладижець В.І. Я живу на Закарпатті: Вірші, казки та загадки.– К.: Молодь, 1956.– 63 с.

1958

Ладыжец В.И. Закарпатская свирель: Стихи.– М.: Детгиз, 1958.– 93 с.

Ладижець В.І. Співаночки Ганночки: Вірші для дошк. віку.– К.: Дитвидав УРСР, 1958.– 48 с.

1959

Ладижець В.І. Лірика.– Ужгород, 1959.– 109 с.

1960

Ладижець В.І. Ой дударі – трударі.– К.: Дитвидав УРСР, 1960.– 79 с. 1961

Ладижець В.І. Ми малята – веселята.– Ужгород: Обл. кн.– газ. вид., 1961.– 63 с.

Ладыжец В.И. Черевички. М.: Детгиз, 1961.– 16 с.

1962

Ладижець В.І. Біг лисок через лісок: Казки.– Ужгород: Обл. кн.– газ. вид., 1962.– 44с.

Ладижець В.І. Ми і діти.– Ужгород: Обл. кн.– газ. вид., 1962.– 86 с.

1963

Ладижець В.І. З далеких і близьких доріг.– Ужгород: Обл. кн.– газ. вид., 1963.– 60 с. Ладижець В.І. Кришталеві палаци: Повість.– К.:Дитвидав, 1963.– 94 с.

Ладижець В.І. Між берегами: Лірика.– К.: Рад. письменник, 1963.– 135 с.

1967

Ладижець В.І. Ой чесало дівча косу: Вірші.– К.: Веселка, 1967.– 30 с.

Ладижець В.І. Перехрестя: Роман-хроніка.– Ужгород: Обл. кн.– газ. вид., 1967.– 262 с.

1968

Ладижець В.І. Маячок: Оповідання: Для мол. шк. віку.– К.: Веселка, 1968.– 76 с.

1974

Ладижець В.І. Трембіта: Вірші.– К.: Веселка, 1974.– 103 с.

Ладижець В.І. Я малий собі гуцулик: Вірші, скоромовки, загадки.– К.: Веселка, 1974.– 102 с.

Ладижець В.І. Ясновид: Поезії.– Ужгород: Карпати, 1974.– 216 с.

1975

Ладыжец В.И. Вышло солнце на лужок.– М.: Малыш, 1975.– 12 с.

1976

Ладижець В.І. За Бруствером – світанок: Роман-хроніка.– Ужгород: Карпати, 1976.– 256 с.

1978

Ладижець В.І. Вічне коло: Поезії.– Ужгород: Карпати, 1978.– 192 с.

1979

Ладижець В.І. Сонце над Верховиною: Вірші.– К.: Веселка, 1979.– 32 с.

1983

Ладижець В.І. Ластівки з Карпат: Вірші.– К.: Веселка, 1983.– 63 с.

Ладыжец В.И. Орлиный дом: Стихи.– М.: Дет. лит., 1983.– 48 с.

1984

Ладижець В.І. Вибране: Поезії.– Ужгород: Карпати, 1984.– 247 с.

1987

Ладижець В.І. Криниця: Вірші, небилиці, пригоди, казочки і казки.– Ужгород: Карпати, 1987.– 93 с.

2002

Ладижець В.І. Сонечко в колисці: Вибрані вірші, казки, загадки та скоромовки для дітей дошк. та мол. шк. віку / Вст. ст.М.Ф. Сингаївського.– Ужгород: Карпати, 2002.– 141 с.: іл.

Література про життя і творчість В.І. Ладижця

1958

Озеров Л. Если ты хочешь встретиться…// Ладыжец В. Закарпатская свирель.– М.: Детгиз, 1958.– с.3-6.

1960

Бойко Г.В. Ладижець // Ладижець В. Ой дударі – трударі.– К.: Дитвидав, 1960.– с. 3-5.

1974

Нагнибіда М. Життя і слово // Ладижець В. Ясновид: Поезії.– Ужгород: Карпати, 1974.– с.3-6.

1976

Балега Ю. Через тяжкі випробування // Ладижець В. За Бруствером – світанок.– Ужгород, 1976.– с.3-8.

1984

Пархоменко О. З високої полонини // Ладижець В. Ластівки з Карпат.– К.: Веселка, 1984.– с.5-6. Поп В. Суцвіття таланту // Ладижець В. Вибране.– Ужгород: Карпати, 1984.– с.5-19. Скорський М. Голос чарівної сопілки // Ладижець В. Трембіта.– К.: Веселка, 1974.– с.3-5.

1985

Скунць П. Дивосвіт // Література. Діти. Час 1985.– К.: Веселка, 1985.– с.70-72.

2002

Кохан В.І. Ладижець В.І. (1924-1991) // Кохан В.І. Письменники Закарпаття: [Буклет].– Ужгород, 2002. Сингаївський М. Я – малий собі гуцулик // Ладижець В. Сонечко в колисці: Вибрані вірші, казки, загадки та скоромовки для дітей дошк. та мол. шк. віку.– Ужгород: Карпати, 2002.– с.5-11. 2003

Жупанин С.І. Володимир Ладижець (1924-1991) // Жупанин С.І. Верховиночка. Література рідного краю: Навч. посібник. У 2-х книгах. Кн. 1.– К.: Рута, 2003.– с.108-113.

Бібліографічні посібники

1965

Письменники Закарпаття – дітям: Пам'ятка читачам молодшого шкільного віку.– Ужгород: Карпати, 1965.– 19 с.

1981

Письменники Радянської України: Бібліографічний довідник.– К.: Рад. письменник, 1981.– 327 с. – с. 148.

1985

Ладижець Володимир: Бібліографічний покажчик / Уклад. канд. філол. наук І.В. Хланта.– Ужгород, 1985.– 87 с.

1988

Письменники Радянської України. 1917-1987: Бібліографічний довідник.– К.: Рад. письменник, 1988.– 719 с. – с. 343.

1992

Програма з літературного краєзнавства: Для шкіл Закарпаття 10-11 кл.– Ужгород: Патент, 1992.– 52 с.– с.40-41.

1994

Д.Ф. Володимир Іванович Ладижець (1924-1991): До 70-річчя з дня народження. // Календар "Просвіти" на 1994 р. / Упоряд. Й. Баглая, П. Федаки.– Ужгород: Патент, 1994.– с.108.

1995

Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Бібліографічний покажчик.– Ужгород: Закарпаття, 1995.– 967 с.

1996

Енциклопедія Українознавства. т. 4.– К.: Глобус, 1996.–с. 1253.

1998

Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 1999 рік.– Ужгород, 1998.– с. 20-21.

2003

Жупанин С. Володимир Іванович Ладижець: 80-річчя з дня народження поета, прозаїка (1924-1991) // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2004 рік: Рекомендаційний бібліографічний посібник.– Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2003.– с.124-129.

2004

Густі В. Червень – небо його долі. // Новини Закарпаття.– 2004.– 17 червня. – с. 6

Перегортаємо улюблені сторінки

Ладижець В. Закарпатская свиріль: Стихи. – Москва: Детиздат, 1958. – 93 с.

У цій книжці зібрані вірші, пісні та казки Володимира Ладижця для дітей, прочитавши які, ніби побуваєте на швидкій Тисі, де будують нову гідростанцію, в смерекових лісах, в гостях у лісорубів, подивитесь на бокорашів, мужніх людей, що сплавляють ліс по бурхливих гірських ріках, побуваєте на виноградниках. У віршах цієї збірки Ладижця дихає, розмовляє, проміниться всіма барвами жива природа, мовби допомагає відчути красу весни, дихання лісу чи лугу – всього, що оточує нас.

Ладижець В. Ой дударі – трударі: Вибрані вірші, казки. – К.: Держвидав. дит. л-ри, 1960. – 79 с.

Скільки хороших віршів ви знайдете на сторінках цієї книги! Кожен з вас любить працю, хоче стати схожим на дорослих, мріє про цікаві професії. У збірці є вірші про коваля, шевця, пасічника, виноградарів, про різні корисні справи, якими захоплюєтесь ви і ваші друзі в школі й дома. Вірші дуже легко читаються. Багато з них можна завчити напам’ять.

Ладижець В. Ми малята – веселята: Вірш. – Ужгород: Закарпат. обл. кн. – газ. вид-во, 1961. – 63 с.

Заглянемо в книжечку, прoчитаймо чудові вірші про миле Закарпаття, адже для нас їх написано. На кожній сторінці є віршик гарнесенький і малюнок малесенький. Побуваємо на Тереблі, на високій полонині, познайомимось з працею муляра, куховара, моряка, будівника, лікаря, поштаря; разом з автором подивимось на Закарпатську осінь та зимову заметіль. Героями цих творів є діти Закарпаття – маленькі гуцули. Просто і цікаво говорить поет про дитячий світ, про умілі руки малят, про їх потяг до творчості, посильну працю, навчання, допомогу дорослим, ігри та розваги.

Ладижець В. Біг лисок через лісок: Казки – Ужгород: Закарпат. обл. кн.-газ. вид-во, 1962. – 43 с.

Одна з казок цієї книжечки „Кравець” – дотепна віршована пригода про те, як „Славний кравчик – їжачок”, накупивши голочок, назвався кравцем. Ще й запевнив усіх, що буде „шити, штопати, латати і не буде брати плати”. Тому й збіглися, зійшлися до нього звірі з усього лісу. І першим з-поміж них з’явився слон, з якого їжак узявся знімати мірку. Чи не дивно, яка то була робота і морока для їжака, що дістав дробину і обмірював велетня слона. Та найцікавіше те, що кравець шив одяг з опалого листя.

До невеличких за обсягом казок-забавлянок про те, як „Біг лисок, через лісок”, як „Кіт жартував”, автор додає ще низку творів– жартів, усмішок, дотепів, загадок, скоромовок. Тож виходить справжній, веселий і мудрий урок мовотворчості. Це вірші „Жарти літер та складів”, „Мудре скік”, „Скоромовки”, „Відгадай”.

Ладижець В. Я малий собі гуцулик: Вірші. скоромовки, загадки. – К.: Веселка, 1974. – 102 с.
Я малий собі гуцулик
Із гірського Ясеня.
Мабуть, ви про мене чули,
Бо співаю я щодня:
Гей, гей,
Дана, дана,
Верховино мальована!

В цих рядках відчуваються людська гордість і причетність до краю, де народився, зростає і мужніє його дотепний, гідний себе гуцулик. Знавець полонинських стежок, плаїв, урочищ і потоків, смерекових верхів і долин, куди на ніч заходить сонце. Крім віршиків у книзі багато скоромовок, пісеньок до ігор, загадок.

Ладижець В. Ластівки з Карпат: Вірші: Для мол. шк. віку / Передм. „З високої полонини” О. Пархоменка; Мал. Л. Толембовської. – К.: Веселка, 1984. – 63 с.

Про неповторну красу карпатського краю, його працелюбних людей, про навчання та дозвілля юних верховинців розповідається в книжці. Безмежне коло дитячих зацікавлень, отож і тематика віршів, оповідань, казок різноманітна: нафтопровод, названий гарним словом „Дружба”, міжнародна електролінія „Мир”, електрика в колибі на високій печері, дитсадок, навчання, ігри, розваги, – все, з чого складається наша сучасність. Самим малим читачам – дітям віддає письменник найтепліші почуття й присвячує найпроникливіші поетичні рядки.

Ладижець В. Криниця: Вірші, небилиці, пригоди, казочки і казки: Для дошк. та мол. шк. віку. / Худож. Н.С. Пономаренко.– Ужгород: Карпати, 1987.

До книги увійшли кращі дитячі вірші автора. Маленькі герої його творів – не споглядачі праці дорослих, а завжди її активні учасники: вони копають грядки, вирощують овочі і квіти, допомагають старшим працювати на тракторі, розчищають снігові замети на дорогах, ремонтують одяг – усього не перелічиш. Усі вони, відкриваючи світ, осягаючи його первозданність, вчаться любові до отчої землі – до Батьківщини.

Ладижець В. Сонечко в колисці: Вибрані вірші, казки, загадки та скоромовки для дітей дошк. та мол. шк. віку. Авт. вступ. статті М.Ф. Сингаївський; Ілюстрації О.О. Ладижець; Ужгород: Карпати, 2002.

Перед вами книга, що адресував автор наймолодшим читачам. В ній цілий світ дитячих мрій, вражень, бажань. Добре, тепле слово поета про малят-веселят, про хлопчика Прокопчика, про бурхливі карпатські ріки, високі полонини і чарівні верховинські пейзажі зворушують теплим і добрим гумором. Книга складається з розділів „На зеленій Верховині”, „Ми – малята-веселята”, „Про хлопчика Прокопчика”, „Співаночки Ганночки”, „Рідне слово”, „Біг лисок через лісок”. Чудово ілюстрована, залюбки читається.

„Пісні красою радують”
(Пісні на слова В.Ладижця)

Поет написав багато ліричних пісень, які й до нині часто лунають на концертах, конкурсах, фестивалях, по радіо й телебаченню та в сімейному колі.

Пісні на слова В. Ладижця стали популярними серед дітей молодшого та середнього шкільного віку, вчителів музики загальноосвітніх шкіл, керівників дитячих колективів художньої самодіяльності. На слова поета з’явився збірник пісень для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку під назвою „Зелен виноград”. Він опублікований у видавництві „Музична Україна” у 1977 році українською і російською мовами. Чимало віршів покладено на музику, побачили світ у газетах „Закарпатська правда” (1953, 1964, 1985), „Молодь Закарпаття” (1978, 1985); журналах „Дошкільне виховання” (1965, № 4, 1965, №7, 1976, № 5); колективних збірниках „В єдиній сім’ї” (1960), „Наш спів” (1964), „Нашим дітям” (1973, 1977,1978, 1979), „Музика в дитячому садку” (1991). Пісням на слова В. Ладижця притаманні природність, простота, доступність. Музична їх мова нагадує прозорі акварелі: вона проста, щира, невимушена. Музику до віршів В. Ладижця написали: Д. Задор, А. Кос-Анатоський, А. Рябчун, С. Мартон,
Т. Диченко, Т. Гриневич, Є. Шор-Чудновська, В. Таловиця, О. Шугаєва, В. Габрон,
Б. Фільц.

Пісні на слова В. Ладижця

1953

1. Молодіжна будівнича. Муз. Д. Задора // Закарпат. правда.– 1953. – 25 берез.

2. Як заграла на горі тулянка. Муз. А. Кос-Анатольського // Закарпат. правда. – 1953.– 5 лип.

1959

3. Півник. Зелен гаю. Муз. А. Рябчуна // Сов. Закарпатье.– 1959. – 18 авг.

1960

4. Чудові дні стоять в Карпатах. Муз. С. Мартона // В єдиній сім’ї: Зб. пісень укр. рад. композиторів / Упоряд. А. Кос-Анатольський.– К.: Держ. вид. образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1960.

5. Кос-Анатольський А. Як заграла на горі тулянка: Пісня для голосу з ф-п. Рос. пер. І. Тутковської.– К.: Музфонд СРСР. Укр. респ. філія, 1960.

6. Зелен гаю. Муз. А. Рябчуна // Дошкільне виховання.– 1960.– № 5.– С. 34.

1961

7. Вышло солнце на лужок; Гуска. Муз. Г. Диченко. Пер. з укр. Є. Тарновської // Крокує піонерія: Зб. пісень для піонерів та школярів / Упоряд.: Л. Греков, В. Капрелов.– К.:Музфонд СРСР. Укр. респ. філія, 1961.

1964

8. Не клубись густий тумане. Муз. Г. Гриневича // Наш спів: Пісні для дітей мол. шк. віку та дошк. Вип. 1 / Упоряд. В. Капрелов.– (...№ 5). К.:Мистецтво, 1964.– С. 12.

9. Кептарик. Муз. А. Рябчуна // Там же. Вип. 2 // Упоряд. Л. Греков (..№ 6).– С. 47-48.

10. Солов’їний ранок. Муз. Кос-Анатольського // Закарпат. правда.– 1964. – 12 квіт.

1965

11. Чоботята-дроботята. Муз. Є. Шор-Чудновської (Рухи для танцю підготовчої групи склала В. Кукловська) // Дошкільне виховання.– 1965.– № 4.– с. 35-38.

1973

12. Чоботята-дроботята. Муз. В. Таловирі. Пер. з укр. К. Лідіної // Нашим дітям: Зб. пісень для дітей мол. шк. віку. Вип. 4 / Упоряд. Титаренко С.О.– К.:Муз. Україна, 1973.– С. 30-31.

1975

13. Нафтогін „Дружба”. Муз. О. Шугаєва // Початкова школа.– 1975.– № 11.– с. 91.

14. Станьте в коло. Муз. О. Шугаєва. Пер. з укр. Т. Волгіної // Дошкільне виховання.– 1975.– № 7.– С. 28-29.

1976

15. Лебеді-гуси. Муз. А. Рябчуна. Пер. з укр. В. Болдирєвої // Дошкільне виховання.– 1976.– № 5.– С. 40-41.

1977

16. Веснянка. Муз. А. Рябчуна // Нашим дітям: Зб. пісень для дітей сер. шк. віку. Вип. 15.– К.: Муз. Україна, 1977. – С.6-7. Текст укр., рос.

17.Зелен виноград: Збірка пісень для дітей дошк. та мол. шк. віку на слова В. Ладижця.– К.: Муз. Україна, 1977.– 52 с.

18. Що ж воно? Муз. Б. Фільц // Нашим дітям: Зб. пісень для дітей сер. шк. віку. Вип. 13.– К.:Муз. Україна, 1977.– С. 23-26.

1978

19. Розцвіла в гаю калина. Муз. В. Габрон // Молодь Закарпаття.– 1978.– 7 січ.

1979

20. Вчора ще дзвеніли коси. Муз. І. Мартона. Пер. з укр. Л. Титаренко // Нашим дітям: Зб. пісень для дітей сер. шк. віку. Вип. 18.– К.: Муз. Україна, 1979. – С. 22-23.

1985

21. Веснянка. Муз. В. Габрон // Молодь Закарпаття.– 1985. – 23 берез.

22. Не клубись, густий тумане. Муз. В. Габрон // Закарпат. правда.– 1985.– 4 серп.

23. Стоїть на граніті гармата. Муз. В. Габрон // Закарпат. правда.– 1985.– 4 серп.








СТЕПАН ІЛЛІЧ ЖУПАНИН

(1936 – 2005)




У науці феномен життєтворчості розглядається як особлива й вища форма прояву людської сутності, як духовно-практична діяльність особистості, спрямована на зростання можливостей вирішувати поставлені завдання, самовдосконалюватися, підніматися все вище й вище по сходинках до щастя.

Степан Ілліч Жупанин – український педагог, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, письменник - народився 18 січня 1936 року в с. Іршава. Закінчив Ужгородський державний університет, де працював старшим викладачем, доцентом, а з 1986 року – завідувачем кафедри педагогіки і психології, професором Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Має понад 500 публікацій наукового, науково-методичного характеру та багато художніх дитячих творів.

Досліджував проблеми естетичного виховання, післядипломної освіти та дошкільного виховання.

Його ім’я, без перебільшення, відоме широкому загалу. Адже у його доробку 30 поетичних книжок, які містять близько тисячі творів для дітей та юнацтва. Серед них – „Сестрички-смерічки”, „Гірська стежина”, „Ватра”, „На високій полонині”, „Закарпатські візерунки”, „Моя абетка”, читанка „Сонячний світ”. Понад 200 поезій стали піснями, справжніми шедеврами пісенної творчості України. Їх поклали на музику: А. Кос-Анатольський, В. Теличко, В. Кобаль, М. Керецман,
В. Габрон, М. Баяновська, Л. Мішко. Ці пісні виконують у школах, дитсадочках, на фестивалях, конкурсах, по радіо й телебаченню. Вони складають репертуар відомих українських співаків – народних артистів України: Софії Ротару, Алли Кудлай, Марії Зубанич, Петра Матія, заслужених артистів України: Оксани Ільницької, Надії Копчі, знаменитих співачок сестер Байко та Закарпатського народного хору. Відомий також факт, що прочитавши поезії С. Жупанина, одразу написав грайливу, радісну пісню Дезидерій Задор, Леся Дичко написала навіть цілу кантату на його вірші.

Завдяки перекладам його творчість відома в усіх країнах СНД та Європи. Вийшли російською мовою книжки „Лесные часы”, „Кукушкины сапожки”, „Рассвет”, угорською – „Вівчарик”, словацькою – „Зозулині чобітки”, чеською – „Журавлику мій милий…”. Вірші та пісні Степана Жупанина знають у Канаді, Австралії, Бразилії, США та в ряді інших країн, де живе українська діаспора. Доречно зазначити, що перекладацькою роботою займався і сам Степан Жупанин.

Крім того, він автор нарисів про життя і творчість класиків нашої літератури: Ю. Гойди, М. Томчанія, П. Амбросія, В Ладижця, Марійки Підгірянки, Барбари Салої, Ольги Рішаві та інших. Разом із П. Скунцем упорядкував антологію дитячої поезії письменників краю "Карпатська весна".

І це ще не все. Степан Жупанин – автор понад 300 педагогічних наукових праць, тематику яких склали 27 книжок та сотні статей. У поважному віці педагог-науковець захистив докторську дисертацію на тему „Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи”, здобув вчене звання професора, заслуженого працівника народної освіти України, був членом Спілки письменників України. Він став лауреатом однієї з найпрестижніших в галузі літератури премії – ім. Лесі Українки. Академік АПН України І. Зязюн якось про нього сказав: „Це потужний феномен сучасності”. Як науковець він брав участь у наукових форумах, що проводились не тільки в Європі, але й у Японії. Підтримував тісні зв’язки з науковцями Болгарії, Польщі, Румунії, директором Інституту літератури НАН України ім. Т. Шевченка академіком Миколою Жулинським. Завдяки цьому багато його робіт перекладено на мови народів світу. Наприклад, монографія „Педагогічні основи формування у молодших школярів художнього образу природи” перекладена на болгарську, німецьку, чеську та словацьку мови. Професор М. Шалата так відізвався про діяльність Степана Жупанина: „Творчість Степана Жупанина – явище не локальне, а загальноукраїнське. Його твори близькі й доступні школярам. Вони вчать працьовитості, чесності й справедливості. У них трудяться і дорослі, й діти, і бджоли, і птаство, і навіть стежина чи трава-подорожник…”. Він і в науці намагався прищеплювати любов до природи, до Батьківщини. Тема його кандидатської дисертації називається „Естетичне виховання молодших школярів засобами пейзажної лірики”. Він був особисто знайомий із В. Сухомлинським, побував у Павлишській середній школі. Підтримував тісні зв’язки з відомими естетами – професорами Є. Квятковським, В. Бутенком, Л. Коваль.

Високу оцінку творчості крайового письменника дали визначні майстри слова Михайло Стельмах, Платон Воронько, Микола Сингаївський. Зокрема це засвідчено й у передмові до його книжки „Смерековий край”, написаній світочем української літератури М. Стельмахом. У його поетичних творах, які з великою цікавістю читають дорослі і діти, розмовляють, сміються і плачуть квіти, дерева, хмаринки. Кожен куплет, навіть рядок, проникнуті добротою, любов'ю, тим світлим промінчиком, що зігріває душу у важкі хвилини і вказує нелегкий, але правильний шлях на вузьких стежках до пошуку правди. „Кричати, брутально лаятись, може тільки духовно бідна людина” - переконував він.

Наука і поезія у його творчій діяльності неодмінно йшли поруч. Він так визначив девіз свого життя: „Через прекрасне у природі до прекрасного в людині”. Михайло Стельмах так відгукнувся про творчий шлях Степана Жупанина: „Світлий дім поезії Степана Жупанина ніколи не зачиняє своїх дверей для добра, для всього благородного. Він умитий життєдайним дощем, овіяний ласкавими вітрами, заселений працьовитими людьми …”.

Коріння, джерело його творчості в неспокої душі, в рідній землі, в її людях, а її сила – у здатності долати труднощі, перешкоди на своєму шляху, у великій працелюбності, непохитності. Корона його життєтворчості рясна радісними плодами, сповнена жадобою рости, міцніти.

Та найбільше досягнення Степана Жупанина – його учні й послідовники. Він виховав тисячі вчителів, талановитих письменників, журналістів. Йому завдячують поети Василь Густі, Карло Копинець, Василь Кузан, Магдалина Фюзеші, викладач Мукачівського педучилища Ганна Келеман, економіст Михайло Кречко, кандидат філологічних наук Євгенія Комарницька, актор Василь Піднесенський, художник Микола Ігнат та багато інших колишніх учнів, а нині знаних в Україні людей. Оксана Мелеганич, заступник директора Іршавської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, його землячка, назвала Степана Ілліча „творцем краси і добра” і провела чимало уроків-зустрічей з письменником-піснярем.

Упевнено можна констатувати, що з-поміж ровесників Степана Жупанина в Закарпатті важко знайти рівного йому за результатами життєтворчості не лише в царині науки, практичної педагогічної діяльності, а й у поезії для дітей та юнацтва. Він був ініціатором створення експозиції Марійки Підгірянки у музей освіти с. Зарічево, що на Перечинщині, автором передмови до книги Ж. Сухоліт про Марійку Підгірянку.

Плідну роботу, багато невтілених у життя педагогічних проектів, нездійсненних мрій перервала важка хвороба. Невтомне серце нашого славетного земляка перестало битися на Різдвяні свята 2005 року.

Вшановуючи пам'ять видатного педагога, наукового діяча, письменника науково-педагогічною лабораторією „Сучасні технології виховання” та обласною бібліотекою для дітей та юнацтва 18 січня 2006 року в історії розвитку педагогічної думки Закарпаття були проведені перші обласні науково-педагогічні читання „Наука і поезія – це два крила людської життєтворчості”, присвячені 70-річчю від дня його народження. 19 січня 2006 року в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти разом з Закарпатською організацією Національної спілки письменників України та Іршавською державною районною адміністрацією були проведені літературні читання, приурочені цьому ювілею.

Баяновська М.Р.,
кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.




ОКРЕМІ ВИДАННЯ:

Бджілка: (Вірші). Для мол. шк. віку. Мал. худож. А. Кашшая. – Ужгород: Закарпат. обл. вид-во, 1959. – 31 с.: іл., 20000 пр.

Рец.: МИКИТАСЬ В. В добру путь! // Закарпат. правда. – 1959. – 11 груд.; БІЛАК С., ІВАНЬО М. Перший подарунок // Молодь Закарпаття. –1959. – 23 груд.; АНДРЕЙКО Р. В добру путь // Прапор перемоги. – 1960. – 24 берез.; ПАНЬКО С. Коротко про книги // Літ. газета. – 1960. – 31 трав.; КОБАЛЬ М. Перша книга поета // Голоси молодих: 36. студ. творів. – Ужгород, 1961. – С. 71-73; ПАЛІНЧАК Г. «Бджілка» // Сов. Закарпатье. – 1959. – 5 дек.

1962

Сестрички-смерічки: (Вірші для дітей мол. шк. віку). – Ужгород: Закарпат. обл. кн.-газ. вид-во, 1962. – 29 с.: іл., 27000 пр.

Рец.: ЯНЧИК О. «Сестрички-смерічки» // Молодь Закарпаття. – 1962. – 2 груд.; СУХАН І. З любов'ю до дітей // Червоний прапор. – 1962. – 20 верес.

1965

Гірська стежинка: (Вірші. Для мол. шк. віку). Мал. Г.Тульчевської. – К.: Веселка, 1965. – 24 с.: іл., 108000 пр.

Рец.: СЕЛЕХМАН М. // Закарпат. правда. – 1965. – 11 авг. (Рос. вип.); її ж: Стежинка // Літ. Україна. – 1965. – 25 черв.; // Нове життя. – 1965. – 20 листоп; // Прапор комунізму. – 1965. – 29 лип.

1975

Світле озерце: Вірші. (Для мол. шк. віку). Мал. О.Паславської. – К.: Веселка, 1975. – 20 с.: іл., 48000 пр.

Рец.: ЗЛЕНКО В. Стежками чарівного Закарпаття // Народна трибуна. – 1975.– 2 верес.; ТУРЯНИЦЯ В. У світлому озерці // Вогні комунізму. – 1975.– 24 верес.; // Рад. студент.– 1975. – 20 верес.; ІВАНЕНКО М. Світле озерце поезії // Нове життя. – 1975. – 2 жовт.; МАРКО В. Перед новим кроком //Закарпат. правда. – 1975. – 12 жовт.; ПЕТРОВЦІЙ І. Озерце поезії // Ленінський шлях. – 1975. – 21 жовт.; ГУСТІ В. Сонце у світлому озері // Карпатська зірка. – 1975. – 20 листоп.; КАРПОВА В. // Детская литература. — 1976. — № 5. — С. 53—54; КИРПАЧ А. // Дошкільне виховання. — 1976. — № 10. — С. 46—47; ЦУГА В. На радість дітям // Карпатська зірка. — 1976. — 5 лют.; ФЕДИНИШИНЕЦЬ В. Чисте озеро — чисте джерело // Карпаті ігаз со. — 1976. — 16 берез. (Угор. мовою). ПАНАСЕНКО Т. Про нову вулицю, пташок і працелюбство // Сільські вісті. — 1976. — 26 берез.; МАКАР Ю. Веселки світлого озерця // Молодь Закарпаття. — 1976. — 25 трав.; БАЛЕГА Ю. Яке воно — дитяче озерце? // Молодь Закарпаття. — 1977. — 15 січ.; РІШКО М. // Нове життя (ЧССР, Пряшів). — 1979. — № 45. — С. 6.

Ватра: Вірші для ст. дошк та мол. шк. віку. Худож. Л.Гармиза. – К.: Веселка, 1981. — 16 с.: іл., 108000 пр.

Рец.: ПАНЬКО С. Ватра гріє, кличе в коло // Закарпатська правда. — 1981. — 19 лип.; ПАНЬКО С. Рядки з листів // Друг читача. — 1981. — 13 серп.; ДУБОВИЧ І. Музика колосків-стодзонців // Молодь Закарпаття. — 1981. — 29 серп.; ХІМІЧ Г. Внучка сонця // Молодь Закарпаття. — 1981. — 29 серп.; РІШКО М. Нова радість зустрічі // Вогні комунізму. — 1981. — 20 верес.; ЮРІЙЧУК Я. «Ватра — внучка сонця» // Комсомольський прапор. — 1981. — 10 жовт.; МАРКО Г.А., МАРКО В.П. Пісні біля гірської ватри // Початкова школа. – 1982. – № 2. – С. 79.

1985

Смерековий край: Вірші, казки, загадки для дітей ст. дошк. та мол. шк. віку. / [Худож. Н.С. Пономаренко; Вступ. ст. «Добром зігрітий світ» (с. 5–6) М.Стельмаха ]. — Ужгород: Карпати, 1985. — 72 с.: іл., портр., 58000 пр.

Рец.: ФЕРЕНЦ Н. Казка смерекового краю // Закарпат. правда. – 1986. – 4 верес.; РІШКО М. Співанки смерекового краю // Молодь Закарпаття. — 1987. — 8 січ.; БЕДЗІР В. З малечею — яскравою мовою // Закарпат. правда. — 1987. — 7 черв.; РІШКО М. Смерековий край // Дружно вперед. — 1986. — № 7. — С. 26—27.

1986

Лісовий світанок: Вірші. Для мол. шк. віку / Передм. «Поет і педагог» (с. З–6) Б.Й.Чалого; Мал. П.А.Гуліна та Н.В. Кирилової. — К.: Веселка, 1986. — 72 с.: іл., портр. 50000 пр.

Рец.: РІШКО М. Виховна сила слова // Вогні комунізму. — 1988. — 26 січ. МАЗУРКЕВИЧ О. Світлий дім поезії дитинства // Початкова школа. — 1987. — № 11.

1989

Світлячок та бджілка: /Книжка-планшетка: Для дошк. віку; худож. О.І.Лавров/. — К.: Веселка, 1989. — (10) с. іл.: 100000 пр.

Рец.: РІШКО М. «Світлячок та бджілка» // Дружно вперед. — 1989. — № 7. — С. 26; РІШКО М. «Світлячок та бджілка» // Молодь Закарпаття. — 1989. — № 48.

1993

На високій полонині: Вірші, казки, загадки, скоромовки для дітей ст. дошк. та мол. шк. віку / Вступ. ст. «Сонячна полонина» (с. 5—6) М.Шалати. — Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-ви¬давничий відділ Закарпат. обл. упр. по пресі, 1993. — 136 с.: іл.

Рец.: УГЛЯРЕНКО П. Сказання про подорожник // Новини Закарпаття. 1993. — 28 серп.; ВОВЧОК В. «Хай добром проміниться кожна хата!..» // Закарпат. правда. — 1993. — 14 верес.; ОФІЦИНСЬКИЙ Р. «Життя нам нема в бур'яні...» // Срібна земля. — 1993. — 18 верес.; АФАНАСЬЕВ А. Что б виднелась дорога... // Единство — плюс. — 1993. — 16 окт.; СКУНЦЬ П. За годинником природи // Закарпат. правда. — 1994. — 18 січ.; те ж // Літ. Україна. — 1994. — 3 лют. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки); ШИП Ю. У полоні природи // Новини Закарпаття. – 1994. – 18 січ. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки): КУДРЯВСЬКА Л. Зерна доброти // Вісті Ужгородщини. – 1994. – 18 січ. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки); БДЖОЛИНСЬКА О. Книги, що розвивають духовність // Аграрні вісті. – 1994. – 18 січ.: (На здоб. премії ім. Лесі Українки). ДОВЖАНСЬКИЙ В. Оспівувач краси Карпат // Карпатська Україна. — 1994. — 20 січ. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки); ВОЛОВЕЦЬ Л. Погляд з полонини // Життя і слово [Кам'янка-Бузька. Львівська обл.]. – 1994. – 26 січ.

Сто загадок для дітей. – [Ужгород: Виробничо-видавничий комбінат «Патент», 1993]. — 40 с., 5000 пр.

1994

Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи. – Ужгород: Карпати, 1994. – 190 с.

Чому плакала зозуля: Казки для дітей. – Ужгород: Патент, 1994. – 8с.

ПУБЛІКАЦІЇ НА СТОРІНКАХ
ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

Жупанин С. В дружбі, злагоді ростіть!: [Вірші] // Тиса. – 1996. – № 1-2. – С. 150-154.

Жупанин С. Щедрівка. Приблуда. Морозище. // Жінка. – 2001. – № 1. – С. 21.

Жупанин С. Я краси такої не знайду ніде: [Вірші] // Початкова освіта. – 2003. – № 5. – С. 2-3.

ПІСНІ НА СЛОВА С.ЖУПАНИНА

ОКРЕМІ ВИДАННЯ

1974

Кос-Анатольський А. Пісні для дітей. – К.: Муз. Україна, 1974. – 32 с., 3000 пр. Тексти парал. укр. і рос. мовами. Перекладачі: К.Лідіна, І.Мазнін, Т.Волгіна, І.Тутковська, Г.Беззубов.

Рец.: ФЕДИНИШИНЕЦЬ В. Збірка пісень для молодших школярів // Почат¬кова школа. – 1974. – № 12. – С. 89–90; ФЕДИНИШИНЕЦЬ В. Пісні для школярів // Молодь Закарпаття. – 1975. – 3 черв.

1983

Дичко Л. Дитячі кантати: Барвінок. Кантата для дитячого хору на слова С.Жупанина. Клавір. Тв. 21 / Пер. рос. мовою Б.Палійчук, І.Мазнін, Ю.Максимов. – К.: Муз. Україна, (1983). – 126 с., 650 пр. Тексти парал. укр. і рос. мовами. Кос-Анатольський А. Сонечко: Збірка пісень: Для дітей мол. та серед. шк. віку. (Вірші С.Жупанина). – К.: Муз. Україна, 1983. – 52 с., 6000 пр. Тексти парал. укр. і рос. мовами. Перекладачі: Антропова І., Беззубов І., Волгіна Т., Ковальчук А., Лідіна К., Мазнін І., Тутковська І.

Рец.: МАРТОН С., ЖОФЧАК 3. Сонячні мелодії // Закарпат. правда. – 1983. – 20 листоп.; ЖОФЧАК 3., МАРТОН С. Сонечко // Музика. – 1984. — № 2. — С. 33.

1989

Кос-Анатольський А. Журавлик: Збірка пісень для дітей мол. та серед. шк. віку на вірші С.Жупанина. — К.: Муз. Україна, 1989. — 72 с., 3300 пр.

Рец.: ТЕЛИЧКО В. «На вірші С.Жупанина» // Закарпат. правда. — 1989. — 30 берез.; РІШКО М. Прилетів «Журавлик» // Дружно вперед. — 1989. — № 7. — С. 26; ГЕРАСИМЧУК В. «Журавлик» // Рад. освіта. — 1989. — 4 серп.

1991

Ластів'ята: Зб. пісень для школярів / Вступ. слово «З батьківського порога» (с. 1—2) В.Вовчка. — Ужгород, 1991. — 65 с., 500 пр. (Закарпат. обл. науково-методичний центр).

1993

Закарпатські візерунки: Співаник для дітей / Вступ. слово «Солов'їний спів» (с. 3) З.Жофчака. — Ужгород: /Виробничо-видав¬ничий комбінат «Патент»/, 1993. — 122 с.

Рец.: СТАДНИК Г. «Закарпатські візерунки» // Закарпат. правда. — 1993. — 9 жовт.; КОЗАЧУК Н. Новий співаник // Карпатська Україна. — 1993. — 4 листоп.; ФЕДАСКО П. Дзвінкі співаночки // Срібна земля. — 1993. — 10 листоп. АЛМАШІ М. Співаник, що зігріває душу // Новини Закар¬паття. — 1994. — 22 січ.; ФЕРЕНЦ Н. «Величні Карпати — мої кораблі» //Срібна земля. — 1994. — 29 січ. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки).

ПУБЛІКАЦІЇ

1958

Пісня десятикласників. Муз. Д.Задора // Закарпат. правда. – 1958. – 1 черв.

1960

Сяє сонце у Карпатах. Муз. Ю.Матишинця // Закарпат. правда. — 1960. — 17 лип. // Весняні мелодії / Упоряд. та муз. ред. Д.Задор. — Ужгород: Закарпат. обл. кн.-газ. вид-во, 1961. — С. 8—11.

1964

Сніжок-пушок. Муз. Т.Жупанин/ Пер. рос. мовою В. Болдирєва // Дошкільне виховання. — 1964. — № 2. — С. 35—36. Текст подано парал. укр. і рос. мовами.

1965

Рання бджілка. Муз. Т.Жупанин / Пер. рос. мовою В.Болдирєва // Дошкільне виховання. — 1965. — № 4. — С. 33—34. Текст подано парал. укр. і рос. мовами.

Пісня про Виноградів. Муз. Т.Жупанин // Закарпат. правда. — 1965. — 30 квіт.; // Прапор комунізму. — 1965. — 15 трав.

1966

Едельвейси. Муз. Т.Жупанин // Закарпат. правда. — 1966.— 25 трав.

Чабанова сестричка. Муз. Т.Жупанин // Прапор ко¬мунізму.— 1966. — 2 черв.; // Молодь Закарпаття. – 1967. — 1 верес.; // Дошкільне виховання. — 1969. — № 12. — С. 38—39.

1967

Коломийки закарпатських школярів. Муз. М.Фотула // Прапор комунізму. — 1967. — 18 трав.; // Молодь Закарпаття. — 1967. — 24 листоп.

Дитсадочку, прощавай! Муз. Т.Жупанин // Молодь Закарпаття. — 1967. — 1 верес.

1968

Ватра не згасає. Муз. Т.Жупанин // Молодь Закарпаття. — 1968. — 5 січ.

Піонерська сурмо, грай! Муз. Т.Жупанин // Молодь За¬карпаття. — 1968. — 19 трав.

Пісня про Борканюка. Муз. П.Копинця // Закарпат. правда. — 1968. — 18 серп.

А костер горить, палає... Муз. Т.Жупанин // Прапор комунізму. — 1968. — 21 листоп.

1969

Стежинка-верховинка. Муз. Т.Жупанин / Пер. рос. мо¬вою О.Пархоменко // Весна і літо: Репертуарний зб. для дітей мол. та шк. віку / Упоряд. Ю.Ярмиш. — К.: Мистецтво, 1969. — С. 150. Дзвінкоголосі, № 6).

1971

Весняне сонечко. Муз. Т.Жупанин // Дошкільне вихован¬ня. — 1971. — № 5. — С. 37—38. На привалі. Муз. А.Кос-Анатольського // Зірка. — 1971. — 4 черв.

Журавлику любий... Муз. А.Кос-Анатольського // Зірка. — 1971. — 19 листоп.

1972

Журавлику любий; Три вітри. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. мовою К.Лідіна // Нашим дітям: Зб. пісень: Для дітей серед. шк. віку. Вип. V. — К.: Муз. Україна, 1972. — С. 18—23. Тексти парал. укр. і рос. мовами.

Чабанець. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. мовою Т.Волгіна // Нашим дітям: Зб. пісень: Для дітей мол. віку. Вип. IV. — К.: Муз. Україна, 1972. — С. 15—16. Текст парал. укр. і рос. мовами.

Гей, танцюймо коломийку! Муз. Т.Жупанин // Дошкільне виховання. — 1972. — № 3. — С. 40—41.

Золотисті колосочки. Муз. А.Рябчуна / Пер. рос. мовою В.Болдирєва // Дошкільне виховання. – 1972. — № 8. С. 43—44. Текст парал. укр. і рос. мовами. Піонерська сурмо, грай! Муз. А.Кос-Анатольського // Зірка. — 1972. — 12 трав.

1973

Зимові дні. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. мовою Г.Беззубов // Заспівуй, піонерія!: Зб. пісень. Вип. І. — К.: Муз. Україна, 1973. — С. 63—66.

Джонатанки. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. мовою В.Гайдай // Нашим дітям: Зб. пісень: Для дітей серед. шк. віку. Вип. VII. — К.: Муз. Україна, 1973. — С. 8—10. Текст парал. укр. і рос. мовами.

Марічки-смерічки. Муз. А.Кос-Анатольського // Роботящим рукам. — К.: Мистецтво, 1973. — С. 17.

Струмки-трудівники. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. І.Мазнін // Дошкільне виховання. — 1973. — № 4. — С. 33—35. Текст парал. укр. і рос. мовами.

Виноград. Муз. А.Кос-Анатольського // Піонерія. — 1973. — № 7. — С. 33.

Три вітри. Муз. А.Кос-Анатольського // Закарпат. правда. — 1973. — 16 січ.

Наше сонечко. Муз. А.Кос-Анатольського // Закарпат. правда. — 1973. — 26 квіт.

Горные тропинки. Муз. Т.Жупанин / Пер. рос. мовою І.Мазнін // Юный ленинец. — 1973. — 6 июня.

Лісові годинники. Муз. А.Кос-Анатольського // Зірка. — 1973.— 25 серп.

1974

Журавлик / Пер. с укр. И.Мазнин // Бирнов Л.М. Улыбайся, солнышку: Дет. песни для дошк. и млад. шк. возраста: Для голоса или хора в сопровождении ф-п. (баяна). — М.: Сов. композитор, 1974. — С. 12.

Сніжок-пушок. Муз. А.Кос-Анатольського // Зірка. — 1973. — 4 січ.

Голубочок. Муз. А.Кос-Анатольського // Закарпат. прав¬да. — 1974. — 14 берез.

Ми збираєм колосочки. Муз. В.Таловирі // Зірка. — 1974. — 23 серп.

1977

Карпатське озерце. Муз. А.Філіпенка / Пер. рос. мовою І.Тутковська // Філіпенко А. В нашому садочку: Зб. пісень для дітей дошк. віку. Вип. III. — К.: Муз. Україна, 1977. — С. 37—39. Тексти парал. укр. і рос. мовами.

Черевички нові маєм. Муз. Т.Жупанин // Суцвіття: Творчість молодих. — Ужгород: Карпати, 1977. — С. 130—132.

1978

Наше сонечко. Муз. А.Кос-Анатольського // Початкова школа. — 1978. — № 7. — С. 98.

Карпатська легенда. Муз. А.Кос-Анатольського // Закар¬пат. правда. — 1978. — 1 жовт.

1979

Ранняя пчелка. Муз. Т.Жупаниной / Пер. с укр. В.Болдыревой // Дошкольное воспитание. — 1979. — № 8. — С. 92.

1980

Журавлик. Муз. А.Кос-Анатольського // Сурмач: Репер¬туарний зб. — К.: Мистецтво, 1980. — С. 83—85. (Б-чка шк. худож. самодіяльності, № 4, 1980).

Іде весна-красна. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. мовою І.Мазнін // Нашим дітям: Зб. пісень: Для дітей серед. шк. віку. Вип. 20. — К.: Муз. Україна, 1980. — С. 14—16. Тексти парал. укр. і рос. мовами.

Похилилася калина. Муз. В.Таловирі / Пер. рос. мовою Б.Палійчук; Помідорчик. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. мовою А.Ковальчук; Ми збираєм колосочки. Муз. В.Таловирі / Пер. рос. мовою Б.Палійчук // Нашим дітям: Зб. пісень: Для дітей дошк. та мол. шк. віку. Вип. 19. — К.: Муз. Україна, 1980. — С. 4—5, 15—17, 18—19. Тексти парал. укр. і рос. мовами.

Сину Батьківщини. Муз. О.Шугаєва // Початкова школа. — 1980. — № 5. — С. 80, 82. (На обкладинці).

Пісня мамі. Муз. В.Габрон // Закарпат. правда. — 1980. — 8 берез.

1981

Пісенька про виноград. Муз. А.Кос-Анатольського / Пер. рос. мовою І.Мазнін // Нашим дітям: Зб. пісень: Для дітей дошк. і мол. шк. віку. Вип. 21. — К.: Муз. Україна, 1981. — С. 8—10. Тексти парал. укр. і рос. мовами.

Рання бджілка. Муз. Т.Жупанин / Пер. рос. мовою Т.Болдирєва // Там же. — С. 16—18.

Похилилася калина. Муз. О.Шугаєва / Пер. рос. мовою А.Павленко // Дошкільне виховання. — 1981. — № 4. С. 28. Текст парал. укр. і рос. мовами.

1982

Сніжок. Муз. Б.Фільц / Пер. рос. мовою В.Басюк // Нашим дітям: Зб. пісень: Для дітей мол. та серед. шк. віку. Вип. 23. — К.: Муз. Україна, 1982. — С. 18—20. Текст парал. укр. і рос. мовами.

1983

Пчелка и светлячок. Муз. В.Ефимова // Песни для октябрят. Вып. 8. — [Москва: Сов. композитор, 1983]. — С. 44—45.

Золотисті колосочки. Муз. А.Рябчука // Малятко. — 1983. — № 7. — С. 15.

Чабанець. Муз. А.Павлюка // Молодь Закарпаття. – 1983. — 24 верес.

1984

До школи. Муз. М.Чембержі // Початкова школа. — 1984. — № 9. — С. 81. (На обкладинці).

1986

Щедрівка. Муз. В.Кобаля // Молодь Закарпаття. — 1986. — 4 січ.

Журавлик. Муз. Л.Бирнова // Бирнов Л. Здравствуй, утро ясное. — М.: Сов. композитор, 1987. — С. 35—36.

Сніжок; Карпатське озерце. Муз. Б.Фільц // Весняний дзвін: Зб. — К.: Муз. Україна, 1987. — С. 31—33, 82—84.

1988

Чудо-черевички. Муз. В.Ефимова / Пер. с укр. А.Крестинского // Солнышко: Зб. — М.: Сов. композитор, 1988. — С. 48—49.

Виростає вишенька. Муз. В.Таловирі // Молодь Закарпаття. — 1988. — 15жовт.

1989

Сестричка Марійка; Помідорчик. Муз. А.Кос-Анатольського // Катрусина пісня: Пісенник для малят. — К.: Муз. Україна, 1989. — С. 57—58, 75—77.

«Співаночка». Муз. М.Керецмана // Дружно вперед. – 1989. — № 5. — С. З обкладинки журналу.

ПЕРЕКЛАДИ С.ЖУПАНИНА

Мазнін І. Помандрую завтра в ліс: Вірші: Для дошк. віку / Пер. з рос. С.Жупанин, О.Ситник, В.Скомаровський; Худож. І.Тульчевська. — К.: Веселка, 1977. — 24 с.

Рец.: ФЕДИНИШИНЕЦЬ В. Стежинка дружби // Літ. Україна. — 1978. — 27 січ.; // Вогні комунізму. — 1978. — 19 листоп.; // Карпатська зірка. — 1977.-25 груд.

ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ С.ЖУПАНИНА

Російською мовою
1974

Лесные часы. Стихи: Для ст. дошк. возраста / Авториз. пер. с укр. И.Мазнин; Худож. Н.Павловская. — [М. ]: Малыш, 1974. – [28 ] с. илл., 150000 экз.

Рец.: ФЕДИНИШИНЕЦЬ В. // Дошкільне виховання. — 1974. — № 8. — С. 44—45; КОСТАК В. У чарівний світ дитини // Прапор комунізму. — 1974. — 24 трав.; МІЗУН І. Чарівний дитячий світ // Закарпат. правда. — 1974. — 18 серп.; МАТІКО М. Лісовий годинник // Нове життя. — 1974. — 31 серп.; МАРКО В. Дивосвіт найменших // Молодь Закарпаття. — 1974. — 5 верес.; ПИЛИП І. У чарівний світ дитини // Рад. Верховина. — 1974. — 7 верес.; ПЕТРОВЦІЙ І. Світ очима дитини // Вогні ко-мунізму. — 1974. — 13 верес.; // Ленінський шлях. — 1975. — 5 трав.; // Рад. студент. — 1974. — 21 верес.; ЗВОНАР І. Світ, що починається з краси // Карпатська зірка. — 1974. — 26 верес.; ЯМПОЛЬСКАЯ М. // Дет. литература. — 1975. — № 1. — С. 56; АЛЕКСАНДРОВ Б. О чем рассказывают облака // Дошкольное воспитание. — 1975. — № 6. — С. 114—116.

1981

Кукушкины сапожки: [Стихи: Для дошк. возраста / Пер. с укр. И.Мазнин; Худож. Н.Поплавская ]. — М.: Малыш, 1981. — [20] с.: илл. 150000 зкз.

Рец.: СЕРГІЄНКО Г. «Кукушкины сапожки» // Молодь Закарпаття. — 1982. — 23 січ.; БОБИНЕЦЬ С. Здивовано й захоплююче // Закарпат. правда. — 1982. — 1 серп.; БОБИНЕЦЬ С. // Дет. литература. — 1983. — № 5. — С. 51—52.

1987

Рассвет: Стихи / Пер. с укр.; Худож. А.Лебедєв; Вступ. ст. «Расцветает край родной» (с. 3) Ю.Ярмыша. — М.: Дет. лит., 1987. — 48 с.: илл., 100000 зкз.

Рец.: МЕГЕЛА Ю., МУЛЕСА М., БУБЛАК З. Твори, що плекають доброту // Рад. село. — 1988. — 26 січ.; ПУЗИРЬОВА Л. Інтернаціональна дієвість слова // Червоний прапор. — 1988. — 29 січ.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ

Ляшенко Н. Веселкове світло дитячої душі: Про поетичну творчість С.Жупанина. — Ужгород: Карпати, 1995. — 72 с.

Густі В. З піснею щодня //Закарпат. правда. — 1970. — 5 лип.

Гудзоватий І. Стежка у сонячний світ //Нове життя. — 1974. — 2 берез. (Наші славні земляки).

Петровцій І. Добрий друг дітвори //Червоний прапор. — 1981. — 28 листоп.

Чалий Б. Мої дванадцять місяців: З літ. щоденника: Для серед. і ст. шк. віку. — К.: Веселка, 1985. – С. 127—128: Про С.Жупанина.

Вовчок В. Співець щасливого дитинства //Дукля. — 1985. — № 5. — с. 61—62.

Лучук В. У світі дитячої мрії //Дружно вперед. — 1985. — № 5. — С. 26—27.

Разумневич В. «Нет нигде края милей...» //Дет. литература. — 1985. — № 12. — С. 22—24.

Зимомря М. Поезія, опромінена любов'ю //Дошкільне виховання. — 1986. — № 1. — С. 29—30.

Лучук В. Поет, пісняр, педагог: С.Жупанину — 50 //Жовтень. — 1986. №1. — С. 133.

Лучук В. Символ бджоли //Література. Діти. Час. — К.: Веселка, 1986. — С. 150—152.

Чалий Б. Дзвінкі стежини поезії //Зірка. — 1986. — 16 січ.

Марко В. Прописаний у країні дитинства: С.Жупанину — 50 //Закарпат. правда. — 1986. — 17 січ.

Ференц Н. Зачарований світом //Молодь Закарпаття. — 1986. — 18 січ.

Зимомря М. Барвистий світ таланту //Карпаті ігаз со. — 1986. — 18 січ. — Угор. мовою.

Мідянка П. Пора дитинства //Дружба. — 1986. — 18 січ.

Густі В. На бистрині життя //Прапор комунізму. — 1986. — 18 січ.

Зимомря М. Степану Жупанину — 50 //Літ. Україна. — 1986. — 23 січ.

Марко В.П., Марко Г.А. Прописаний у країні дитинства //Початкова школа. — 1986. — № 2. — С. 74—75.

Рішко М. Вшанування поета-педагога //Ленінська правда. — 1986. — 20 лют.

С.И.Жупанину — 50 лет //Лит. газета. — 1986. — 14 мая.

Костак В. У життя — через прекрасне //Прапор комунізму. — 1986. — 17 черв.

Густі В. Добротою сповнений світ //Молодь Закарпаття. — 1988. — 30 січ. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки).

Матола М. Збірки, які чекають діти: [Про кн. С.Жупанина «Смерековий край»] //Закарпат. правда. — 1988. — 31 січ. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки).

Сингаївський М. Очима дитинства //Закарпат. правда. — 1988. — 3 лют. (На здоб. літ премії ім. Лесі Українки).

Густі В. Визнання //Карпатська зірка. — 1988. — 4 лют. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки).

Сікора Л. Світанкова свіжість //Молодь України. — 1988. — 4 лют. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки).

Чорногор В. Високе літо //Прапор комунізму. — 1988. — 4 лют. (На здоб. премії ім. Лесі Українки).

Шалата М. З дітьми — як з дорослими //Літ. Україна. — 1988. — 11 лют. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки).

Ференц Н. «Величні Карпати — мої кораблі» //Срібна Земля. — 1994. — 29 січ. (На здоб. літ. премії ім. Лесі Українки).

Бедзір В. Вітаємо! Закарпатський поет Степан Жупанин удостоївся літературної премії ім. Лесі Українки //Молодь Закарпаття. — 1994. — 26 лют.

Степан Жупанин — лауреат премії імені Лесі Українки //Новини Закарпаття. — 1994. — 26 лют. — Підпис: В.Б.

Стадник Г. Діаманти з неба не падуть //Закарпат. правда. 1994. — 1 берез.

Лауреати премії Імені Лесі Українки (серед них С.І.Жупанин) //Літ. Україна. — 1994. 3 берез.

Шимон О. Вшанування лауреата //Новини Закарпаття. — 1994. — 26 берез.

Алмаші М. Рідкісне поєднання — поет-педагог //Новини Закарпаття. — 1995. — 31 серп.






ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА МАЛИК

(Нар. 1951 р.)




Галина Миколаївна Малик народилась 12 серпня 1951 року в м. Бердянську на Запоріжжі в сім’ї службовців. Батько був ученим агрономом, мати – педагогом. На початку 1964 року разом з батьками переїхала в селище Середнє на Ужгородщину.

Закінчила школу, потім філологічний факультет УжДУ (1980). Працювала старшим методистом відділу наукової інформації з питань культури і мистецтва Закарпатської обласної наукової бібліотеки. У 1991 році стала головним редактором видавництва „Закарпаття”. У 1998 році – редактор і видавець журналу для дітей „Віночок”, який відродила через 50 років і презентація якого відбулася в Ужгородській гімназії.

Пише українською і російською мовами, перекладає з болгарської. Вперше її вірші опублікувала „Закарпатська правда” у жовтні 1967 року. Друкувалася в обласних та республіканських газетах „Молодь України”, „Сільські вісті”, „Зірка”, „Вісті України”, журналах „Малятко”, „Барвінок”, „Перець”, „Початкова школа”, „Прапор”, „Радянська жінка”, „Веселка”, колективних збірниках „Дзвінке джерело”, „Первоцвіт”, „Веселий ярмарок”.

Галина Малик – лауреат премії ім. О.Копиленка журналу „Барвінок” (1988) за повість-казку „Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”.

Поетеса визнана також переможцем конкурсу 1987 року за твори для дітей, опубліковані на сторінці „Перченя” упродовж року. Член Національної спілки письменників України з 1991 року. Фантастична повість письменниці „Злочинці з паралельного світу” визнана кращим твором 1997 року після опублікування її журнальної версії у часописі „Барвінок” і нагороджена міжнародною премією Степана Феденка (США). За підсумками обласного творчого конкурсу „Закарпатська книга від Кирила та Мефодія до наших днів” добре відома маленьким читачам Галина Малик відзначена як автор творів для дітей (2000 рік). У 2003 році письменниця Галина Малик стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки. Вручення нагороди відбулося у Новограді-Волинському, на батьківщині поетеси.

Галина Малик увійшла у дитячий світ надзвичайно щиро. У набутку в неї чимало книжок вийшло в Ужгороді і Києві. Авторка книжок для дітей „Страус річкою пливе”(1984), „Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”, „Неслухняний дощик”(1989), „Незвичайні пригоди Алі”(1997). Серед юної аудиторії стали популярні її книжки-іграшки „Пантлик і Фузя”(1989), „Королівство АНУ”, „Пантлик і Фузя сперечаються”, „Пригоди Іванка і Беркутка”(1990), „Чорний маг і зачароване місто” (1994) та збірка перекладів з російської мови Даниїла Хармса „Я тепер автомобіль”(1994).

Повість „В стране Недо-недо” опублікована російською, а також у перекладі англійською, угорською, іспанською, італійською, німецькою, французькою мовами (журнал „Миша”. Москва, 1988).

Поетеса, письменниця, драматург, видавець допомагає молодим поетам і літераторам у становленні, допомагає їм у друці книг, школярів заохочує до перших проб пера. Часто приходить на зустріч з дітьми в школи, бібліотеки.

Творча й неординарна особистість, головний редактор ВАТ „Видавництво „Закарпаття”, лауреат премії ім. Лесі Українки, поетеса, Член Асоціації творчих жінок Закарпаття, Галина Малик розширює своє поле зору, поглиблює і збагачує погляди на життя, дозволяє повніше його відчувати. Веде активне громадське життя, яке випрозорюється новими гранями, новими рівнями спілкування, ідей, творчих задумів. Її люблять і поважають, чекають її нових творів, зустрічей з новими героями.

БІБЛІОГРАФІЧНА ПОДОРОЖ
У КАЗКОВИЙ СВІТ ДИТИНСТВА З ГАЛИНОЮ МАЛИК

Галина Малик пише для малят казки, вірші, скоромовки, дражнилки, фантастичні п’єси, перекладає з болгарської мови. У своїх творах розповідає про незвичайні життєві ситуації, інтригує діями і подіями, перекрученими новоутворами. Навчає дітей на хороших прикладах, або ставить перед ними проблемні питання. Галина Миколаївна має талант від Бога писати дітям. У всіх її творах головні герої – діти, бешкетники, звірята. Письменниця творить свої казки, вірші, щоб вони несли дитині добро, справедливість, чесність, працьовитість. Від книжок цієї мудрої жінки душа переповнюється любов’ю і світить ясним сонечком, в серці завжди посміхається веселка. Іскри цієї любові долітають до кожного серця і хочеться вірити, що скоро вони засяють ясним сонцем. Сонцем чистоти, доброти, милосердя.

І. Малик Г. Неділя та Будень. Вірш.

Це два головні герої, і в книзі, і в нашому житті вони виконують щоденну роботу: будять нас, займають корисними справами. Один супроводжує нас кожного дня, а інший лише раз на тиждень. Ніби друг допомагає нам.

Нас до праці будить Будень.

Трудівник він, а не трутень.

А Неділя – не для діла:

На прогулянку водила.

2. Малик Г. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії. Казка.

Казка ця занадто цікава і повчальна. У ній розповідається про дівчинку Алю, яка завжди недороблювала свої справи і потрапила до країни Недоладії. Це країна, в якій ніколи нічого не дороблюється. Герої казки, названі такими іменами, які починаються на Недо-, тому що вони недоробляли справи. Жителі цієї країни називаються недоладяни. І тільки один герой доводить справи до кінця. Це – Кат. Він відрубує голови героям, яких приводить злий, недобрий Перший недорадник. У кінці цієї повісті-казки Аля повертається додому, але в неї є список, до кого б вона мала завітати, попередити інших, щоб вони не потрапили до країни Недоладії. І питає авторка у читачів: „А до тебе вона ще не приходила?”.

Перша публікація цих пригод принесла авторці премію журналу „Барвінок” ім. О. Копиленка.

З незвичайними пригодами невгамовної героїні вже познайомились юні читачі Росії, Угорщини, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, США.

3. Малик Г. Пантлик і Фузя. Пантлик і Фузя сперечаються.

Книжка-розмальовка.

Це книжки-іграшки про двох клоунів Пантлика і Фузю, які роблять все навпаки. Таких книжок є чотири. Їх можна розмалювати, домальовувати різні лінії, що складають елементи письма, або просто малювати разом з чоловічками і водночас запам’ятовувати, чого не можна робити. Ці книжки вчать логічно мислити, задумуватися, а що означає Пантлик? „Пантлик” на закарпатському діалекті означає „стрічка”.

4. Малик Г. Подорож до країни Сяк-Таків. Пригоди дівчинки Алі в країні Сяк-Таків. Казка

Дуже цікава своїми подіями та героями казка. Є там вчителька Кефіра біла, бліда, як молоко, зморщена, худа. І Дир-Пир (Дирмидонт Пирмидонтович), який все говорить, обіцяє, а нічого не робить, і престолонаслідники Сякусь і Такусь, хлопчики, які нічого не вміли, крім писати на когось ябеди, їх матуся королева Сяк-Такева та її чоловік граф О’Ман. Вони збирали до країни Сяк-Таків таланти, які у людей зникали. Тут їх було дуже багато: Манжетник, Пекар, Конструктор, Електрик, Кухар, Листоноша, Кондитер, Художник та інші. Книжка вчить шанувати свої таланти, які є в кожного.

5. Малик Г. Троку-Фроку-Брик. Вірш.

Цікавий і оригінальний вірш, в якому ціла оповідь із сюжетом: незвичайно названа країна, люди, які живуть в ній, діти, готель і славнозвісний мандрівник. У ньому поетеса грається зі словом, зацікавлює дітей, придумуючи незвичайні слова, які вони ще ніколи не чули. Поетеса насміхається над людьми, які самі, маючи складні імена у вимові й написанні, кепкують з інших. Хочеться зразу ж вивчити віршика напам’ять і розповідати іншим:

Як тут звуться громадяни?

Троку-фроку-брикіяни?!

А оці веселі діти –

Троку-фроку-брикіліти?

А готель цей велетенський –

Троку-фроку-брикієнський?!

Корабель цей звідкіля?

З Троку-Фроку-Брикідя?!

Розгнівавшись, мандрівник покидає острів, на якому не можна нічого вимовити. І залишає повідомлення про те, що відвідав острів: Баль-Катль-Петль-Кость-Чергаріні-Хвирхаролі-Хвирлбржаміні-Брахарама де ля Фрик - славнозвісний мандрівник.

6. Малик Г. Чорний Маг і зачароване місто. Комікс.

Ця книжка - комікс. Комікси - це смішні пригодницькі, яскраво ілюстровані книжки. До вподоби стануть пригоди двох друзів Бібл-Бабла та Гравика, з якими трапляються надзвичайні історії. Вони намагаються врятувати ігри від Чорного Мага і в кінці їм це вдається, Комікси цікаво читати, тому що можна бачити, які події відбуваються.

7. Малик Г. Що для чого треба. Вірш.

Поетеса знає, що всі діти люблять гратися. Вона часто замість одного слова ставить крапочки в кінці рядочка. Це дуже зацікавлює малечу і вони, граючись, продовжують вірш.

Щоб город перекопати,

Треба взяти нам ...

Щоб забить в стіну гвіздок,

Треба мати ...

Щоби дрова нарубати,

Треба нам ... мати.

8. Зацікавлять маленьких читачів і такі чудові за формою і змістом кишенькові книжечки як "Чергова", "Як сонечко крапочки загубило”.





ЛІТЕРАТУРА

1984

Малик Г. Страус річкою пливе: Вірші: Для дошк. віку / Худож. К. Деряжна. – К.: Веселка, 1984. – 16с.

1989

Малик Г. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії /Худож. В.М.Дикарев. – К.: Веселка, 1989. – 16с.

Малик Г. Неслухняний дощик: Вірші/ Худож. А.Ю.Гойда. – Ужгород: Карпати, 1989. – 32с.

Малик Г. Пантлик і Фузя: Кн. для розмальовування з ігровими завданнями: Для дітей 3-5 років / Худож. С.М. Борисовський. – К.: Веселка, 1989. – 15с.

1990

Малик Г. Гість: Вірш // Барвінок. – 1990. – №1. – С. 14-15.

Малик Г., Гойда А. Пригоди Іванка та Беркутка; Тунель: [Комікс]: Для дошк. та мол. шк. віку. – Ужгород, 1990. – 11с.

Малик Г. Дивний звір: Вірш // Барвінок. – 1990. – №4. – С. 17

Малик Г. Звичайна розповідь про звичайні випадки з учнями звичайного 3-В класу: [Про Марійку Гаврилешко; Про Миколу Микитася; Про Майю Абрикосову; Про Гену Бандуровського] // Закарпат. калейдоскоп. – 1990. – 14 груд.

Малик Г.М. Королівство АНУ: [Вірш /Худож. В.Г. Серцева]. – К.: Веселка 1990. – 132с.

Малик Г. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії: Повість-казка: Для дошк. та мол. шк.. віку /Худож. А. Фролов, Л. Шевченко. – К.: Веселка, 1990. – 94с.

Малик Г. Н. Необычайные приключения Али в стране Недоладии: Повесть-сказка: Для дошк. и мл. шк.. возраста / Худож. А.Фолов, Л. Шевченко. – К.: Веселка, 1990. – 92с.

Малик Г. „Ой заграли, загули...” : Вірші // Сіл. вісті. – 1990. – 19 верес.

Малик Г. Пантлик і Фузя: Кн.. для розмальовування з ігровими завданнями: Для дітей 6-7 років / Худож. С.М. Борисовський. – К.: Веселка, 1990. – 18с.

Малик Г. Пластилін: Вірші для дітей // Перець. – 1990. – №6. – С. 10.

Малик Г. Про Наталку Чопик: Оповід. для дітей // Закарпат. калейдоскоп. – 1990. – №49. – С.4.

Малик Г. Тарган-хуліган; Коні: Вірші // Мол. гвардія. – 1990. – 26 верес.

Малик Г. У Карпатах Вірші // Закарпат. правда. – 1990. – 22 верес.

Малик Г. Що за звір?; Чому горобці носять штанці? Вам відомо: Вірші // Молодь Закарпаття. – 1990. – № 22-24 червн. – С.7.

1991

Малик Г. Забіяка: Коротенька казочка// Сіл. обрії. – 1991. –№9. – С. 30.

Малик Г. Зіна: Оповід. // Сіл. обрії. – 1991. -№4. – С.29.

Малик Г. Мавпа Сузі: Вірш// Молодь Закарпаття. – 1991. – 1 черв. – С.8.

Малик Г. Про Марійку Гаврилешко; Про Іру Яремчик; Про Таню Панкову: Оповід. для дітей // Вісті Ужгородщини. – 1991. – 7 берез.

Малик Г. Сажотрус; Кравець; Пісня слова; Що за звір?: Вірші// Закарпат. правда. – 1991. – 20 лют.

Малик Г. „Я – ведмедик волохатий...”: Вірші // Новини Закарпаття. – 1991. – 1 черв. – С.7.

1992

Малик Г. Бух і бах, і хижий птах: Вірші // Молодь Закарпаття. – 1992. – 26 верес.

Малик Г. Дитячий стільчик: Маленькі оповід.: [Про Федю Нишенця; Про Сергія Бузькіна; Про Мишка Чернетка] // Сова. – 1992. – №2. – С. 5.

Малик Г. Ку-ку-рі-ку!: Трагедійний жарт або жартівлива трагедія на I дію // Тиса. – 1992. – № 1-2. – С.126-127.

1994

Малик Г. Чого нам не вистачає: /...Найбільше нам не вистачає...Поваги // Срібна Земля. – 1994. – 23 берез.

Малик Г. Чорний маг і зачароване місто: Комікс. – Ужгород: Закарпаття, 1994. – 20с.

1996

Малик Г. Троку-Фроку-Брик: Вірші. – Ужгород: Закарпаття, 1996. – [Бук.].

Малик Г. „Утриматися на сьогоднішній бистрині”: Слово делегату 2 з’їзду письм. України // Срібна Земля. – 1996. – 9 лист. – С. 13.

Малик Г. Чергова: Вірш. – Ужгород: Закарпаття, 1996.

Малик Г. Як сонечко крапочки загубило: Казка. – Ужгород: Закарпаття, 1996.

1997

Малик Г. „А на теплого кожуха в нього доларів нема”: Інтерв’ю з головним редактором вид-ва „Закарпаття”, /Розмовляла Г. Данилюк// Срібна Земля. – 1997. – 30 серп.

Малик Г. Незвичайні пригоди Алі: Казкові повісті. – Ужгород: Закарпаття, 1997. – 132с.

1998

Малик Г. Одного дощового дня...або фантастична пригода, яка сталася з учнем 5-Ж класу: П’єса // Віночок. – 1998. – №2. – С. 4-8.

Малик Г. Пригоди в зачарованому місті: П’єса для дітей мол. шк. віку на 3 дії // Віночок. – 1998. – №4. – С.16.

2000

Малик Г. Монолог до народу: Вірш // Срібна Земля. – 2000. – 15 лип. – С.4.

2001

Малик. Г. Злочинці з паралельного світу / Худож. С. Храпов. – Львів: Світ, 2001. – 72с.

***

1. Басараб В. Галину Малик прийнято у Спілку письменників // Новини Закарпаття. – 1991. – 21 лют.

2. Гаврош Д. Рік Галини Малик // Ужгород – 2002. – 7 грудня. – С.12.

3. Губаль І. „Незвичайні пригоди Алі” :[Малик Г.] // Вісник Хустщини. – 1997. –26 листоп. С. 3.

4. Лазоришин І. „Несе мене кохання течія”// Срібна Земля. – 2003. – 15 лют. – С. 13.

5. Пані Галина – лауреат // Закарпат. правда. – 2003. – 27 лют. – С. 2.

6. У Спілці письменників України: [В т.ч. Г. Малик (Ужгород) // Літ. Україна. – 1991. – 21 берез.

7. Угляренко П. „І свого принца не просплю...”: Творчість Г. Малик // Закарпат. правда. – 1996. – 19 берез.

8. Павлович Н. А колись було свято: [Участь Г. Малик в традиційному тижні дит. кн.] // Молодь Закарпаття. – 1996. – 23 берез. – С.1.

9. Премія – Галині Малик // Срібна Земля. – 1997. – 2 серп. – С.2.

10. Повх Л. Про Недоладію і недо: [Творчість Г. Малик] // Новини Закарпаття. – 1991. – 20 берез.

2003

1. Великдень:/ Біблійне оповідання для дітей / Худож.Олександра Гаркуша. – Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття». – 2003. -.16 с., іл. , 3 000 пр.

/Фантастична повість для дітей середнього шкільного віку/Худож.Сергій Храпов. – Львів: Світ. – 2003. – 96 с., іл., 5000 пр.

Рец.: Густі Ірина. Нове життя нової прагне книги (в т.ч. про Г.Малик) //Новини Закарпаття. – 2003. – 20 грудня, стор. 6;“Шарк” отримав головний чобіток “Книжкового Миколая” (в т. ч. про книжку “Злочинці з паралельного світу-2” Г.Малик)//Ужгород. – 2003. – 20 грудня,стор. 12;Гармасій Ірина. Пахощі духовного хліба (в т.ч. про книжку “Злочинці з паралельного світу-2“ Г.Малик)// Світогляд. – 2003. – 20 грудня, стор.2,12;Ой кого, кого “Миколай...” любить? Знай наших!(в т.ч. про “Злочинців з паралельного світу-2” Г.Малик)//Срібна Земля. – 2003. – 20 грудня, с.14; Ліврінц Андріана. Ужгород 3 дні жив “Книжковим Миколаєм” (в т.ч. про Г.Малик)//Трембіта. – 2003. – 23 грудня, с.2;Гаврош Олександр. А ти купив собі книжку на Миколая? Наступного книжкового ярмарку закарпатцям доведеться чекати цілий рік.(в т.ч. про Г.Малик)// Старий Замок. – 2003. – 25-30 грудня, с.13;Кращі книжки 2003 року.(в т.ч. лаурет у номінації “Дитяча книжка”: Г.Малик, “Злочинці з паралельного світу-2”)//Срібна Земля-Фест. – 2003. – 31 грудень – 7 січень, с.14; Гаврош Олександр. А ти купив собі книжку на Миколая? Наступного книжкового ярмарку закарпатцям доведеться чекати цілий рік (в т.ч. про книжку Г.Малик “Злочинці з паралельного світу-2”)// Книжник-review. – 2004. - № 01.с 14;Он-лайн часопис “Потяг-76”.e-mail:post@potyah76.org.ua (в т.ч. про книжку Г.Малик “Злочинці з паралельного світу-2”); Кузан Василь. Ужгород-Чернігів: подорож дитячою залізницею (про книгу Г.Малик “Злочинці з паралельного світу”)//Старий Замок. – 2004. –3-9 червня, с. 12; Чутка Єва. Від “Злочинців...” – до антології (в т.ч. про Диплом за книжку “Злочинці...-2” на Міжнародній книжковій виставці-ярмарку “Книжковий сад” у Києві//Закарпатська правда. – 2004. – 5-11 червня. С.13.; Маєрчик Наталія. Про Гаррі Поттера, Хроню та інших: Дорослий погляд на дитячу книжку. /В т.ч. про книжки Г.Малик “Злочинці з паралельного світу” та “Злочинці з паралельного світу-2”/Срібна Земля-Фест. – 2004. – 1-7 липня, с.14.; Бойченко Олександр. Про світ паралельний і ні./Про книжки Г.Малик “Злочинці з паралельного світу” та “Злочинці з паралельного світу-2”/ //Поступ. – 2004. – 8 жовтня. С. 13.;Родик Костянтин. Казкова опозиція.(про книжку Галини Малик “Злочинці з паралельного світу-2, лауреата “книжки року”2004, номінація “Дитяче свято”)//Книжник-review, # 24, c.18-19; Галина Малик. Злочинці з паралельного світу-2.Книжкова полиця Наталі Сняданко//Львівська газета. – 2004. – 24 березня; Галина Малик. Злочинці з паралельного світу-2. Лідери літа “Дитяче свято”.//Книжник-review. – 2004. - #15-16 (96-97), с.44; Базюк Леся. “Українське в Україні” /Спеціальний диплом Міжнародної виставки-ярмарку “Книжковий сад-2004” (м. Київ) за книжку Галини Малик “Злочинці з паралельного світу-2/.//Книжковий світ. – 2004. - № 2, с.2; Наш кор. Продовження “Злочинців...” Галини Малик. //Книжковий світ. – 2004. - № 3, с.15; Сулима Оксана. Роздуми після Форуму. Інтерв”ю з Галиною Малик.//Книжковий клуб. – 2004. - № 4.С.2;

Публікації:

1. Злочинці з паралельного світу- 2. Фантастична повість. //Київ.-Атмосфера. – 2003. - №№ 7,8,9-10,11-12,13-14, 15-16, 17-18, 19-20, 21-22, 23-24, 25-26.

2. Неслухняний дощик; Хто сказав?; Розумна мавпа.(Вірші)//Верховиночка. – К.:Рута. – 2003. – С.130-131.

3. Злочинці з паралельного світу. Уривок. //Книжковий світ. –2003, № 4, с. 14-15.

2004

3. Закарпатська література для дітей. ХХ століття. Антологія /Упорядкування, передмова та підготовка текстів Г.Малик. - Ужгород:ВАТ “Видавництво “Закарпаття”,2004. – 592 с.

Рец.: Чутка Єва. Від “Злочинців...” – до антології (про вихід антології “Закарпатська література для дітей. ХХ століття.” Укладач, автор передмови Г.Малик.//Закарпатська правда. -2004. - 3-11 червня.; Федака Сергій. Казковий дарунок закарпатським школярам (про вихід антології “Закарпатська література для дітей. ХХстоліття”. Укладач Галина Малик)//Ужгород. – 2004. – 12 червня. С. 12; Гармасій Ірина. Літератори краю святкували чергові іменини. Презентація (про вихід дитячої антологіїї, упорядник і автор передмови – Галина Малик)//Світогляд. – 2004. – 12 червня. С. 10; Чорногор Василь.По антології – щороку! Нівроку! (презентація дитячої антології. Укладач і автор передмови Г.Малик)//Карпатська Укараїна. – 2004. – 12 червня. С. 13; Шин Ладомир. Для дітей, для школярів (презентація антології літератури для дітей у спілці письменників. Укладач Г.Курій)// Трибуна. – 2004. – 12 червня. С. 6; Звонар Ірина.Плід любові – книга. Презентація ІІІ тому серії антологій “Закарпатська література для дітей. ХХ століття”. Укладач і автор передмови – Галина Малик//Новини Закарпаття. – 2004. – 12 червня. С. 3; Сідун Іван. Велика література для дорослих і малих. Як усе починалося?; Наші презентації./Про “Антологію літератури для дітей Закарпаття. ХХ ст.”Укладач Галина Малик.(Фото А. Ганусича) //Срібна Земля-Фест. – 2004.-24-30 червня. С. 14.

Публікації:

1. Про Свєту Сушко; Про Сашка Сенатовича (Оповідання) // Барвінок. – 2004. - № 3.

2. Про Мишка Жириненка, Про Володю Рішка (Оповідання)//Барвінок. – 2004. - № 4, с. 28.

3. Про Володю Рішка. (Проза)//Пряшів,Словаччина: Веселка. – 2003/2004. – 9, с.5.

2005

4. Сміятися заборонено!/Повість та оповідання для дітей молодшого шкільного віку /Худож. Л.Корж-Радько. – Київ: Джерела М. –2005, 112 с. Наклад 2000 прим.

Рец.: //Любиць Михайло. Дитячий трилер від Клюбика. (Про нову книжку Г.Малик “Сміятись заборонено”)// Друг читача. – 2006. – січень, №1. С. 4.; Повх Лідія. Новітня література для дітей на Закарпатті (1946-2006 рр.) //Письменники Срібної Землі. До 60-річчя Закарпатської організації Національної Спілки Письменників України. – Ужгород: КП “Ужгородська міська друкарня”, 2006.

5. Пригоди в зачарованому місті. Казка для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: Худож. Л.Корж-Радько. – Тернопіль. – Підручники і посібники, 2005. - 48 с. – Наклад 3000 прим.

Рец.: Повх Лідія. Новітня література для дітей на Закарпатті (1946-2006 рр.) //Письменники Срібної Землі. До 60-річчя Закарпатської організації Національної Спілки Письменників України. – Ужгород: КП “Ужгородська міська друкарня”, 2006.

6. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії./Казкова повість для дітей молодшого шкільного віку: Худож. Антоніна Лисиця. – Вінниця: ПП “Видавництво “Теза”, 2005. – 128 с.;іл. – 5000 прим.(Передплатна “Пригодницька бібліотека”).

Публікації:

1. Острів Троку-Фроку-Брик.(Вірш)//Пізнайко. – 2005 № 3.

2. Хто що бачить? Вірш-загадка.//Барвінок.- 2005, № 5.

3. Великдень. Оповідання для дітей.//Веселка, Словаччина. – 2004-2005. – травень, № 9.

4. Про Васю Собаченка, Про Наталку Кравчук. Оповідання//Пізнайко. – 2005, № 7, с. 6-7.

5. Про Наталку Кравчук. Оповідання.//Веселка, Словаччина. – 2004-2005, № 10.

6. Мандри і подвиги хитромудрого переможця Дванадцятиголового Змія лицаря Горчика, його банконосця Третього Зайвого і красуні Каролі. Повість-казка. (Журнальна версія)//Барвінок. – 2005. -№ 9(сс. 6-9), 10 (сс. 6-9), 11 (сс.6-9), 12 (сс. 6-9).

2006

7. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії./Казкова повість для дітей молодшого шкільного віку: Худож. Антоніна Лисиця. – Вінниця: ПП “Видавництво “Теза”, 2006. – 128 с.;іл. – 5000 прим.(Серія „Мій улюблений автор”).

Рец.: Іванченко Анна. Країна недороблених справ.(Про книжку “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”//Друг читача. – 2006. – 28 липня-10 серпня.; Повх Лідія. Новітня література для дітей на Закарпатті (1946-2006 рр.) //Письменники Срібної Землі. До 60-річчя Закарпатської організації Національної Спілки Письменників України. – Ужгород: КП “Ужгородська міська друкарня”, 2006.

8. Подорож Алі до країни сяк-таків. Казкова повість для дітей молодшого шкільного віку: Худож. Антоніна Лисиця. – Вінниця: Вінниця: ПП “Видавництво “Теза”, 2006. – 123 с.;іл. – 5000 прим.(Серії: передплатна “Пригодницька бібліотека” та „Мій улюблений автор”).

Рец.: Повх Лідія. Новітня література для дітей на Закарпатті (1946-2006 рр.) //Письменники Срібної Землі. До 60-річчя Закарпатської організації Національної Спілки Письменників України. – Ужгород: КП “Ужгородська міська друкарня”, 2006.

Публікації:

1. Мандри і подвиги хитромудрого переможця Дванадцятиголового Змія лицаря Горчика, його банконосця Третього Зайвого і красуні Каролі. Повість-казка. (Журнальна версія)//Барвінок. – 2006. – № 1(сс.6-9), № 2 (с.6-9), № 3 (сс. 6-9), № 4 (сс.6-9).

2. Весна. Вірші.//Пізнайко, - 2006. - № 3, с. 5.

3. Злочинці з паралельного світу (уривок з повісті)//Веселка (Словаччина). – 2005-2006, № 9, с. 8.

4. Абра&кадабра.Повість-сюр для підлітків. (Уривок)//Дукля (Словаччина). – 2006. - № 3. Сс.27-43.

5. Вуйко Йой і Лишиня. Повість-казка. Журнальний варіант.//Барвінок. – 2006. -№ 12.

2007
Публікації:

1. Вуйко Йой і Лишиня. Повість-казка. Журнальний варіант.//Барвінок. – 2007. - № 1-5.

2. Абра&кадабра. Повість-сюр для підлітків. //Однокласник. – 2007. - № 3-4.






ЛІДІЯ ПЕТРІВНА ПОВХ
(Ходанич Лідія Петрівна)
(Нар. 1961 р.)






Народилася 25 квітня 1961 р. в с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області.

У 1983 р. закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету (відділення української філології).

З 1997р. член Національної спілки письменників України. Поетеса.

Публікується з сімдесятих років (перший друкований вірш – в Ужгородській районній газеті “Вогні комунізму” в березні 1972).

Вчитель-методист (1983-1996), відмінник освіти України, лауреат Всеукраїнських конкурсів “Вчитель року” в номінації української мови і літератури (1994, 1997), кандидат педагогічних наук, доцент. Відмінник освіти України. Лауреат обласної премії в галузі літератури ім. Ф.Потушняка (2002).

Працювала вчителем української мови та літератури в школах м. Ужгорода, викладала в Ужгородському природничо-гуманітарному коледжі (1996-1997), завідувачем кафедри суспільних дисциплін і української мови в Ужгородському державному інституті інформатики, економіки і права. Тепер — доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Кандидатську дисертацію на тему “Формування у молодших школярів уявлень про ментальне засобами поезії” захистила в Інституті педагогіки АПН України в 2001 році. Автор понад шістдесяти наукових публікацій у провідних наукових виданнях України. Друкувалась у журналах „Соняшник”, „Малятко”, „Карпатський край”, „Шлях освіти” (Україна),; „Дукля”, „Веселка”, „Дружно вперед" (Чехо-Словаччина); „Веселка” (США), а також у багатьох альманахах, антологіях, колективних збірниках, підручниках та посібниках для початкової школи та дошкільних закладів.

Окремі видання:

1989

Йшла ворона по перону: Вірші: для дошк. віку / Худож. О.Кохан. – К.: Веселка, 1989. – 15 с.

1995

Цар Іван – з кукурудзи качан: Зимова книжечка віршів. – Ужгород: Поличка “Карпатського краю”, 1995. – 10 с.

1996

Нумо гратися усі: Книжечка віршів, забавлянок, пісеньок, лічилок та дражнилок. – Ужгород: Поличка „Карпатського краю”, 1996. – 18 с.

1997

Дражнилки: Вірші для дітей. – Ужгород:Патент, 1997. – 22 с.

1998

Виховні та дидактичні аспекти українського абеткового вірша в сучасній педагогіці. – Ужгород: Ґражда, 1998. – 64 с.

Виховні та дидактичні аспекти ментального в українській поезії для дітей. – Ужгород: Ґражда, 1998. – 75 с.

2001

Гілка глоду: Поезії. – Ужгород: Ґражда, 2001. – 57 с.

2002

Ділове мовлення: 300 типових помилок.–Ужгород: Ґражда, 2002. – 48 с.

Мистецтво живого слова: Вправи з красномовства.-Ужгород:Ґражда, 2002.- 40с. ( У співавторстві з Ходаничем П.М.).

Політ на кулі: Вірші для дітей молодшого шкільного віку.– Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002.– 48с.

2003

Ходанич П.М., Ходанич Л.П. Етика і естетика: Курс лекцій. – Ужгород: Гражда, 2003.– 124 с.

2004

Уроки після школи: культура мовлення. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2004.– 72с.

Українська мова: тести для підсумкорвого контролю знань: Орфографія. Пунктуація. Культура мовлення.–Ужгород:Гражда, 2004.–72с.

Шкільний документ: зразки оформлення та норми/ Укл.: Ходанич Л.П., Гнаткович Т.Д..–Ужгород: Вид-інф. центр ЗІППО, 2004. – 56с.

Наукові та науково-методичні публікації Лідії Ходанич
1997

Ходанич Л.П. На світові обшири: інновації у викладанні української літератури в школі // Карпатський край.-1997.- № 1-5.- С.82-83.

Ходанич Л.П. Німецькомовна поетеса із Закарпаття: Штрихи до літературного портрета Ольги Рішаві//Науковий вісник Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права.-№1.- Ужгород, 1997. – С.203 – 209.

Жупанин С.І., Ходанич Л.П. Гра як засіб активізації навчально- виховного процесу// Проблеми післядипломної освіти педагогів: Всеукраїнська науково-методична конференція . Матеріали доповідей та повідомлень.- Ужгород,1997.- С.207-210.

Ходанич Л. Викладання української і зарубіжної літератур та української мови в умовах двоступеневої структури інституту//Використання ефективних науково-педагогічних інновацій у підготовці фахівця з вищою освітою в умовах двоступеневої структури інституту: Матеріали доповідей та повідомлень науково- практичної конференції.- Ужгород, 1997.- С. 27-29.

Ходанич Л.П. Ділова українська мова: Посібник-практикум.- Ужгород,1997.- 64 с.

1998

Ходанич Л.П. Виховні та дидактичні аспекти ментального в українській поезії для дітей.- Ужгород: Гражда,1998.- 75 с.

Ходанич Л.П. Виховні та дидактичні аспекти українського абеткового вірша в сучасній педагогіці.- Ужгород,1998.- 64 с.

1999

Ходанич Л. Українська поезія про “своє” як засіб формування ментальності // Українська мова і література в школі.- 1999.- №4. – С. 65-67.

Ходанич Л. Абетковий вірш і формування української ментальності у молодших школярів// Початкова школа.- 1999.- № 12. – С.46-49.

Ходанич Л.П. Поезія в читанках початкової школи як засіб формування національної ментальності// Проблеми сучасного підручника:- К.: Комп’ютер у школі та сім’ї, 1999. – С.153–155.

Ходанич Л. Ментальні особливості європейської поезії для дітей і виховання людини третього тисячоліття.// Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції.-Ужгород, 1999.-С.459-463.

Ходанич Л. Ментальні особливості поезії для дітей у слов’янських літературах як засіб взаємозбагачення //Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ – ХХ ст.:Доповіді наукового семінару, присвяченого 150-річчю Слов’янського з’їзду в Празі.- Ужгород,1999.-С. 232-236.

Ходанич Л. Виховні та дидактичні аспекти ментального в поезії Марійки Підгірянки 20-30-х рр.// Закарпаття в складі Чехословаччини: проблеми відродження і національного розвитку: Доповіді наукового семінару, присвяченого 80-й річниці утворення Чехословаччини.- Ужгород, 1999.- С.193-198.

Ходанич Л.П. Український дитячий фольклор про “своє “ та “чуже”// Науковий вісник Ужгородського державного інституту інформатики, економіки та права. Гуманітарні науки. -№ 2.- Ужгород, 1998.- С.94-98.

Ходанич Л.П. Дитяча поезія як засіб естетичного розвитку// Науковий вісник Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права. Гуманітарні науки.-№2.-Ужгород,1998.-С. 100-104.

Ораторське мистецтво: Програма та методичні рекомендації до проведення семінарських занять і самостійної роботи студентів спеціальності “правознавство” /Укладач Ходанич Л.П .- Ужгород, 1999.-15 с.

Ходанич Л.П. Українська та зарубіжна поезія для дітей про ментальне: спроба порівняльної характеристики у педагогічному аспекті// Проблеми післядипломної освіти педагогів:Матеріали ІІІ всеукраїнської науково-методичної конференції.- Ужгород: Патент, 1999.-С.51-54.

Ходанич Л.П., Ходанич П.М. Ментальність українців Карпат у поезії для дітей як засіб навчання та виховання. // Проблеми післядипломної освіти педагогів:Матеріали ІІІ всеукраїнської науково-методичної конференції.- Ужгород:Патент,1999.-С.40-42.

Ходанич Л. П. Виховні та дидактичні аспекти “свого” й “чужого” в українських народнопоетичних творах для дітей// Мандрівець.-1999, № 5.– С. 78-81. (вийшло в 2001 р., в січні)

2000

Ходанич Л. Уявлення про ментальне у молодших школярів як основа формування національно свідомої особистості // Наука і сучасність: Збірник наукових праць. НПУ ім. М. Драгоманова.–К.: Логос, 2000.– Випуск 1. Ч.1-С. 111–116 .

Ходанич Л. Поезія рідного краю як засіб патріотичного виховання //Українська література в загальноосвітній школі.–2000.–№ 4.–С. 62-64.

Ходанич Л. Народна поезія для дітей про „своє” і „чуже”//Рідні джерела. – 2000.- № 3.- С.38 - 42.

Ходанич Л. „Несу поему рідної землі…”(Образ рідного краю у поемі Івана Ірлявського „Вересень”) // Ребрик Н. Іван Рошко (Ірлявський): ”…Ірлявські дзвони в моїм серці чути…”:Життєвий і творчий шлях поета.–Ужгород: Гражда, 2000.– С.127 – 134.

Стилістика і культура офіційної документації: Програма та методичні рекомендації до курсу./ Укладач: Ходанич Л. П.– Ужгород:УжДІІЕП, 2000.– 15 с.

2001

Формування уявлень про ментальне як основа гармонізації поліетнічних стосунків //Міжетнічні відносини на Закарпатті: стан, тенденції і шляхи поліпшення. Матеріали науково-практичної конференції 19-20 січня 2001 року. –Ужгород, 2001.– С. 201-206.

Ігровий вірш у процесі формування національних психодіяльних і психоповедінкових стереотипів.// Наука і сучасність: збірник наукових праць НПУ ім. М. Драгоманова.–К.: Логос, 2001.– Том ХХІУ.- С. 149–158.

Ходанич Л.П., Ходанич П.М. Підручник арифметики Августина Штефана: соціалізація особистості // Шлях освіти.–2001. –№ 3.– С.35–37.

Поетична педагогіка поеми В. Пачовського “Сріберний дзвін”//Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Науковий збірник.– Ужгород: Закрпаття, 2001.– С.365–370.

Ходанич Л. П. Виховні та дидактичні аспекти “свого” й “чужого” в українських народнопоетичних творах для дітей./ / Мандрівець.-1999, № 5.– С. 78-81. (вийшло в 2001 р., в січні)

2002

Ходанич Л.П. Можливості формування уявлень про ментальне засобами поезії // Наука і сучасність: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П. Драгоманова.– К.: Логос, 2001.-Т.ХХУІІ.–С.161-167.

Ходанич Л. Феномен Леоніда Глібова //Українська література в загальноосвітній школі.– 2002, №1.– С.48-50.

Ходанич Л.П., Ходанич П.М. Підручник арифметики Августина Штефана: соціалізація особистості як інтегративний засіб у навчально-виховному процесі // Теорія і практика переходу до ринку: економіко-правовий, міжнародний та інформаційно-технологічний аспекти: Матеріали міжнародної наукової конференції. 27–30 березня 2001 року (Ужгород (Україна) – Сніна (Словаччина)).– Ужгород, 2001.– С.205–209.

Основні рекомендації до виконання та оформлення студентських наукових робіт: Посібник для студентів// Укладачі Х.М. Олексик, Л.П. Ходанич, М.Й. Ковач.- Ужгород: Вета-Закарпаття, 2002.– 32 с.

Ходанич Л.П., Ходанич П.М. Мистецтво живого слова.: Вправи з красномовства.–Ужгород: Гражда, 2002.– 40 с.

Повх Л.П. У жорнах часу // Бантышев А.Ф., Ухаль А.М. Убийство на заказ: кто же организовал убийство Ярослава Галана? Опыт независимого расследования.-Ужгород, 2002.- С.3–4.

Ходанич Л.П. Ділове мовлення: 300 типових помилок.– Ужгород: Гражда, 2002.– 48с.

Ходанич Л.П. Поезія для дітей: феномен Леоніда Глібова //Українська література в загальноєвропейському контексті: Матеріали міжнародної наукової конференції (Ужгород, 16-17 жовтня 2001р.).- Ужгород: УжНУ.– 2002. – С. 184–187.

Ходанич Л.П. Виховне значення кольору в українському дитячому фольклорі// Науковий вісник Ужгородського Національного університету: Педагогіка.Соціальна робота. Випуск 5.–Ужгород: Видавничий центр УжНУ, 2002.—С.91-95.

Завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Ділова українська мова”.–Ужгород: Видавничий центр УжДІІЕП, 2002.– 16с.

2003

Ходанич Л.П. Психодіяльні і психоповедінкові стереотипи в дитячому фольклорі як засоби виховання.// Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 25-26 лютого 2003 р.–Ужгород: Мистецька лінія, 2003.– С.244 –2 46.

Ходанич Л.П. Ділова гра як засіб активізації навчально-виховного процесу під час вивчення лінгвістичних дисциплін на негуманітарних факультетах.//Проблеми розвитку та управління інтеграційними процесами на міжнародному ринку вищої освіти і науки: Матеріали міжнародної наукової конференції 16-18 жовтня 2002 року (Ужгород (Україна) – Сніна (Словаччина)).– Ужгород: Видавничий центр УжДІІЕП, 2002.– С.206-208.

Ходанич Л.П. Ділова гра у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін як засіб соціалізації студентської молоді // Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 5-6 травня 2003р., Ужгород.-Ужгород: Мистецька лінія, 2003. – С.329 –331.

Ходанич П.М., Ходанич Л.П. Етика і естетика: Курс лекцій. – Ужгород: Гражда, 2003.– 124 с.

2004

Українська мова: Тестові завдання для підсумкового контролю знань. Орфографія. Пунктуація. Культура мовлення / Укладач Л.П. Ходанич. – Ужгород: Ґражда, 2004.– 72с.

Ходанич Л.П. Виховне значення кольору в українському дитячому фольклорі як етнозберігаючий чинник //Українське образотворче мистецтво в контексті світового: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (Ужгород, 27–29 березня 2003 року).– Ужгород: МПП ”Ґражда”, 2004. – С.76–81.

Ходанич Л.П. Уроки після школи: культура мовлення.– Ужгород: Вид.-інф. центр ЗІППО, 2004.–72с.

Ходанич Л. Барви народної казки: естетичний вимір// Зарубіжна література.– 2004, № 10. – С.11-13. (як № 48)

Шкільний документ: зразки оформлення та норми.–Ужгород: Вид-інф. центр ЗІППО, 2004. – 56с.

2005

Ходанич Л. Феномен світла в казці як архетип колективного несвідомого // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004, №12.– С.10-12.

Ходанич Л., Гнаткович Т. Тест як форма підсумкового контролю знань з української мови в 11 класі // Українська мова і література в школі.– 2005, №1.– С.18 – 23.

Ходанич Л. Колір у системі етнічних цінностей українців// Українська література в загальноосвітній школі. – 2005, №4.– С.10-12.

Ходанич Л. Виховні аспекти словацького дитячого фольклору// Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія „Педагогіка. Соціальна робота”. : Вип.8. - Ужгород:УжНУ, 2005.– С.204—206.

Ходанич Л.П. Імідж учителя в змісті післядипломної педагогічної освіти// Освіта Закарпаття.- 2005, №1.– С.82-84.

Статті „Ментальність нації, менталітет”, „Педагогіка поетична” в кн.: Алмашій М. Русинська педагогічна енциклопедія.–Ужгород: Карпатська вежа, 2005.– Сс. 155, 202.

Ходанич Л. Етносоціальна природа особистості у казках словацьких циган// Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія ”Філологія”: Вип 12.– Ужгород:УжНУ, 2005.– С.185—188.

Повх Л.П. Іван Юрійович Козак: 70-річчя з дня народження поета, драматурга // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2006 рік. –Ужгород: В-во В.Падяка, 2005. – С. 295—298.

2006

Що назавжди залишиться у серці: Вступна стаття// У кн.: Сугай Богдана. Колір життя. —Ужгород: Ліра,2006.–С.3-4.

Повх Л.П. Словацький дитячий фольклор у змісті післядипломної освіти вчителів Закарпаття.//Освіта Закарпаття. – 2006 .– №2.– С.38—42.

Ментальна основа поетичної педагогіки О.Духновича // У зб.: Олександр Духнович і освіта Закарпаття: Матеріали ІІІ обласної науково-практичної конференції, присвяченої педагогічній і культурно-освітній діяльності О.Духновича. – Ужгород: Інф.-вид. центр ЗІППО, 2005.– С.37— 42.

Повх Л.П. Дитяча література Закарпаття в контексті післядипломної педагогічної освіти //Освіта Закарпаття.–2006.–№3.–С.18-19.

Повх Л. Новітня література для дітей на Закарпатті (1946—2006рр.) //У кн. Письменники Срібної Землі.–Ужгород: КП „Ужгородська міська друкарня”, 2006. — С. 77—104.

Повх Л. Степан Жупанин //У кн. Письменники Срібної Землі.–Ужгород: КП „Ужгородська міська друкарня”, 2006. — С. 444—449.

Повх Л. Іван Козак //У кн.Письменники Срібної Землі. – Ужгород: КП „Ужгородська міська друкарня”, 2006. – С.450.– 453.

Повх Л. Микола Матола // У кн. Письменники Срібної Землі. – Ужгород: КП „Ужгородська міська друкарня”, 2006. — С. 576—581.

Ходанич Л. Василь Шкіря //У кн. Письменники Срібної Землі. – Ужгород: КП „Ужгородська міська друкарня”, 2006. — С. 615—620.

Ходанич Л.П. Феномен світла як архетип колективного несвідомого (на основі дослідження казки) // Вісник Львівської національної академії мистецтв: Спецвипуск: Ерделіївські читання: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю створення першого художнього навчального закладу на Закарпатті.–Ужгород:Ґражда, 2006.–С. 310—318.






ХРИСТИНА ВАСИЛІВНА КЕРИТА
(Нар. 1955 р.)






Народилася в с. Драгово Хустського району в родині лісоруба.

Закінчила Хустське медичне училище (1972), філологічний факультет Ужгородського державного університету (1981), аспірантуру при університеті. Працювала медсестрою хірургічного відділення Хустської райлікарні (1972 – 1976), перекладачем відділу дубляжу в газеті „Закарпатська правда”(1981 – 1982), літературним консультантом у газеті „Молодь Закарпаття”(1985 –1992).

З 1992 р.– вчителька української мови та літератури у ЗОШ № 6 Ужгорода. Писати вірші почала у шкільні роки. Друкується з 1969 року.

Член Національної спілки письменників України з 1982 року. Довгі роки Христина Керита очолює міську літературну студію „Джерело”, виявила і пробудила творчі здібності в багатьох юнаків і дівчат. З кращих учнівських творів упорядкувала та видала збірники „Вітрила”, „Джерело”, „Пролісок”, „Ластівка” „Світанок віку”. Підготувала до друку рукопис книжки для дітей „Ви чули про гнома?” , два рукописи віршів і поем.








ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА ТИМОФЕЄВА
(Нар. 1953 р.)






Ольга Олександрівна Тимофеєва народилася 8 червня 1953 року в селі Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області. У 1970 році закінчила Золотопотіцьку середню школу, поступила до Львівського педагогічного училища на заочне відділення, яке закінчила у 1975 році. Разом із навчанням освоювала ази педагогічної праці у рідному дитячому садку. В 1976 році стала студенткою стаціонарного відділення педагогічного факультету Рівненського педагогічного інституту, який закінчила у 1980 році, отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю викладач дошкільної педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню.

За направленням приїхала у Закарпаття, де отримала призначення на посаду методиста Закарпатського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, на якій працює донині.

Автор багатьох методичних розробок, посібників, наукових статей. Член НСЖУ. Член Національної Спілки художників України (2001) та член Закарпатської Спілки письменників (2002).

Авторка поетичних збірок: „На відстані руки” (1999), „Під знаком червня” (2002), „Невтоленність” (2006); та видань для дітей: „Родинна скринька” (1999), „Косиці Карпат” (1999), „Вечірня казка” (2001), „Чарівні віконця” (2002), „Незвичайний календар” (2003), „Котилася діжечка” (2006).

Видання для дітей:

1999

Тимофеєва О. Родинна скринька: Зошит з формув. розумових здібностей дітей дошк. віку.–К.: ТОВ.: „ВЦ „Сампо”, 1999.– 48с., іл..

2001

Тимофеєва Ольга. Вечірня казка: Для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. – Ужгород: Видавництво „Мистецька лінія”, 2001.–12 с.

2002

Тимофеєва О. Чарівні віконця: Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. – Ужгород: Видавництво „Карпати”, 2002.– 12с.

2003

Тимофеєва О.О. Незвичайний календар для спостережень за погодою: Для дошкільного та молодшого шкільного віку. – Тернопіль: Мандрівець, 2003.–12 с.

2004

Тимофеєва О.О. Сонячні каруселі. Для дошкільного та молодшого шкільного віку. – Видавництво „Мандрівець”, 2004.– 16с.

2006

Тимофеєва О.О. Котилася діжечка... Художньо-літературний додаток до посібника „Зошит дошколярика”. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.–32с.








ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ШИП
(Нар. 1943 р.)






Юрій Васильович Шип народився 3 травня 1943 року в с. Мокра Перечинського району Закарпатської області.

Закінчив філологічний факультет Ужгородського національного університету. Майже 40 років учителював.

Працював редактором відділу тижневика „Карпатський край”. З 1992 року – головний спеціаліст державного управління екології та природничих ресурсів Закарпатської області.

Нагороджений урядовою нагородою – медаллю „За відвагу на пожежі” за врятування двох дітей.

Зараз на творчій роботі.

Член Національної Спілки письменників України з 1989 року.

Лауреат літературних премій – обласної – імені Федора Потушняка та Всеукраїнської – імені Леоніда Глібова.

Автор книжок: „Бита карта” (1984), „Градусна хвороба” (1986), „Феркові фіглі” (1990), „Веснярики” (1994), „Прогулянка по звіринцю” (1994), „Сині сльози” (1995), „Не плюй, Грицю, у криницю” (1995), „Славлю Бога” (1995), „Скибка духовного хліба” (1996), „Журба над криницею”(1997), „Пан Гостиня” (1997), „Заспіваймо з Гайдуком” (1998), „Новти пана Керецмана”(1999), „Співаночок для діточок” (1999), „Попенкова пісня” (2000), „Усміхнена педагогіка” (2001), „Соло під небом” (2002), „Од Мокрого до Сасова” (2003), „Мудрішки” (2003), „Поки сонце не зайшло” (2003), „Як Юрасик чесним став” (2004), „Дорога співця” (2004).








СОФІЯ СТЕПАНІВНА СОРОКА
(У заміжжі – Полачек)
(Нар. 1938 р.)






Полачек Софія Степанівна (дівоче прізвище Сорока) народилася 10 червня 1938 року в селі Стриганці Бережанського району Тернопільської області в селянській сім’ї.

У 1957 році вступає до Теребовлянського технікуму підготовки культурно- освітніх працівників за спеціальністю бібліотекар масової бібліотеки. Далі продовжила навчання в Харківському державному інституті культури, який закінчила у 1968 році за спеціальністю „бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації”. Незабаром переїхала на Закарпаття у місто Ужгород і з 2 січня 1969 року працювала завідувачем читальної зали в Ужгородській районній бібліотеці. З жовтня 1970 працює у науковій бібліотеці Ужгородського державного університету. Тут працює до нині і очолює сектор читальної зали.

Софія Полачек (Сорока) широко відома читацькому загалу не тільки як бібліотекар, але і як поетеса, поет-пісняр. Писати вірші почала з юних літ. Нині С.С.Полачек (Сорока) є автором семи книг.

Пісня „Мої Карпати” (сл. С.Сороки, муз. М. Попенка) була відзначена обласною премією. Софія Полачек також була переможцем і нагороджена Дипломом обласного пісенного конкурсу під девізом „Єдина Україна” у 2002 році за пісню на сл. С.Сороки, муз. В.Гайдука „Благословення”.

Член обласної організації Національної спілки письменників України (2003).

Автор поетичних збірок для дітей:

1.Сорока Софія.

А я собі невеличка: Вірші для дітей. – Ужгород : Мистецька лінія, 2003.– 24 с.: іл.

2. Сорока Софія.

Зійшло сонечко ясне: Для дітей молодшого і середнього шкільного віку. – Ужгород: Видавництво „М–Студія”, 2004. – 16 с.: іл.

3. Сорока Софія.

Хатка незвичайна. Поезії. Для дошкільного та молодшого шкільного віку. – Ужгород : Видавництво „Карпати”, 1995.– 20 с.






ВІРА ГРИГОРІВНА ФЕСЕНКО
(Нар. 1947 р.)






Фесенко Віра Григорівна народилася 30 березня 1947 року в місті Конотопі Сумської області. Закінчила історико-філологічний факультет Кримського державного педагогічного інституту в Сімферополі.

Працювала головним спеціалістом, методистом та завметодкабінетом відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, а нині – керівник літературної студії „Любисток” районного Будинку дитячої творчості.

Її вірші друкувалися в обласній та республіканській пресі, в альманахах „Перевал” та „Яблуневий цвіт”, в часописах „Краянка”, „Слово”, З вершин і низин”.

Віра Фесенко – автор двох поетичних збірок: „Березнева рапсодія” (2004) та „На семи вітрах” (2006), які вийшли в ужгородському видавництві „Гражда”. Домінантною в поезіях обох збірок є тема любові й добра, відродження духовності, роздуми над змістом життя.

Географія її віршів досить обширна – від славного Конотопа на Сумщині, де авторка народилася, через Крим, де пройшли роки навчання і юності, і аж до судженого долею мальовничого Міжгір’я в Карпатах.

Нині, як керівник літературної студії „Любисток”, опікується юними поетами і прозаїками Міжгірщини, які успішно представляють свою творчість на ІІІ–му обласному зльоті творчої молоді Закарпаття, Всеукраїнських літературних конкурсах „Ідея Соборності України” та ”Вірю в майбутнє твоє, Україно!”, друкувались на сторінках районної газети „Верховина” і літературно-мистецької газети „Сузір’я” – органу Малої Академії літератури і журналістики, були лауреатами всіх ІІІ-х Міжнародних фестивалів юних поетів і прозаїків „Рекітське сузір’я”, в колективній збірці „Любисток”.

Віра Фесенко в своїй роботі активно співпрацює з Міжгірською районною дитячою бібліотекою ім. В.С.Гренджі – Донського. Її вихованці беруть участь в багатьох заходах, що проводяться бібліотекою. Як філолог, журналіст Віра Фесенко підготувала для учнів ряд літературно-музичних композицій, сценаріїв свят, розробки уроків, які друкувалися на сторінках преси та в журналах „Дивослово”, „Все для вчителя”, „Позакласний час”.

В поетичній збірці „Березнева рапсодія” є також розділ для дітей – „Весела перерва”. „Смішинки – веселинки від Івасика та Іринки”. За збірку „На семи вітрах” поетеса нагороджена дипломом І ступеня Х конкурсу ім. Мирона Утруска, що проходив в місті Турка, що на Львівщині.

Віра Фесенко – член Національної спілки журналістів України, відмінник освіти України.






ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ГАЛАС
(Нар. 1957 р.)






Відомий закарпатський поет. Народився в 1957 році в м. Мукачево Закарпатської області. В 1974 році тут же закінчив середню школу № 1 ім.
О.С. Пушкіна, а у 1983 році, з відзнакою, – Харківський юридичний інститут ім.. Ф.Е. Дзержинського. Юрист. Довгий час працював у УВС Закарпатської області, а з 1990 року – у виробничих і комерційних структурах краю. Добре відомий в кругах малого і середнього бізнесу.

Його творчий дебют пройшов на сторінках газет „Прапор перемоги” (вона ж „Панорама”), „Молодь Закарпаття”, „Комсомольська правда” та ін. В подальшому багато друкується в періодичних виданнях регіонів України та Росії. Член Національної Спілки журналістів України, автор серії поетичних видань для дітей. Свої твори пише українською та російською мовами.

Основні видання:

2003

Галас В. Кришталеве джерельце. Поезії – Мукачево: „Карпатська вежа”, 2003.– 100 с.

Галас В. Острів дитинства. Поезії – Мукачево: „Карпатська вежа”, 2003. 48 с.

Галас В. Сонячне зайченя. Поезії. – Мукачево: „Карпатська вежа”, 2003.– 64 с.

2004

Галас В. Золотий промінчик. Поезії – Мукачево: „Карпатська вежа”, 2004.– 48 с.

2005

Галас В. Зоряна віхола: Поезії – Мукачево: „Карпатська вежа”, 2005.– 52 с.

Галас В. Сонячна крапелька: Поезії. – Мукачево: „Карпатська вежа”, 2005.–68 с.

2006

Галас В. Веселий потічок: Вірші для дітей. – Ужгород: Видавництво „Мистецька Лінія”, 2006.– 44 с.

Галас В. Панна бджілка: Вірші для дітей. –Ужгород: Видавництво „Мистецька Лінія”, 2006.– 20 с.

2007

Галас В. Зірка божа: Вірші для дітей. – Ужгород: Видавництво „Мистецька Лінія”, 2007.–32 с.










ЛАСЛО КАРЛОВИЧ БАЛЛА
(Нар. 1927 р.)






Ласло Карлович Балла народився 23 липня 1927 року в с. Павловці (Словаччина). Вчився в гімназіях м. Кошице (Словаччина), Ужгорода і Кішварда (Угорщина). Екстерном закінчив педагогічне відділення в м. Пейчі (Угорщина).

Друкується з 15-річного віку; ще гімназистом редагував молодіжний журнал. Працював директором Закарпатського художнього салону, редактором, ст. редактором, завідувачем редакцій видавництв „Карпати” та „Радянська школа”, літредактором, головним редактором обласної газети „Карпаті Ігаз со”.

Член Національної спілки письменників України з 1953 року. Пише угорською мовою.

Перша книжка поезій „Співай голосніше!” вийшла в Ужгороді 1951 р. Видав більше 50-ти книг – романів, повістей, збірок новел, нарисів, праць з історії мистецтва, художніх перекладів, підручників для шкіл з угорською мовою навчання. Книжки перекладалися українською та російською мовами. Переклав ряд творів української літератури на угорську мову, зокрема В. Стефаника, І. Франка, М. Коцюбинського та багатьох інших. У 1994 р. видав антологію сучасної української поезії „Зоряне письмо”. Значна частина його творів адресована дітям і юнацтву: повість „Пішті потрібен велосипед”, збірки віршів „Стук-стук, молоток”, „Весняна таємниця”, „Зірки посміхаються” та інші.

Нагороджений орденами „Знак пошани” та „Орден зірки Угорської Народної Республіки з золотим вінком”, Заслужений працівник культури України.

Лауреат Міжнародної літературної премії ім. І.Франка, лауреат премії Літературного товариства Угорської Республіки ім. Лароша Надя.






БАРБАРА МИКОЛАЇВНА САЛАЇ
(Дів. прізв. Баран )
(Нар. 1926 р.)






Народилася в м. Ужгороді в робітничій сім’ї. Закінчила Торговельну академію (1945), філологічний факультет Ужгородського державного університету (1953).

Працювала редактором, далі – старшим редактором ужгородської редакції угорських підручників республіканського видавництва „Радянська школа” (1950 – 1988).

Активно друкується у збірниках, антологіях, читанках та інших виданнях для дітей як в Ужгороді, так і в Угорщині, зокрема: „Tavaszi napsutes”, „Kepes olvasokonyv”, „Zsebkonyv”, „Osszel iskolaba megyek”, „Hull a pelyhes”, „Gyermekversek 5-7 eveseknek”, „Nagy verses meseskonyv. I.”, „Nagy verses meseskonyv. II.”, „Negyagy sip – gyermekhangra”, „Iskolaba keszulok”.

Плідно працює у галузі художнього перекладу. Здійснила переклад на угорську повісті „Борислав сміється” І. Франка, новел М. Коцюбинського, В. Стефаника, поезій Н. Забіли, М. Рильського, В. Сосюри, П. Тичини, Б. Чалого, роману „Жменяки” М. Томчанія.

З російської мови на угорську перекладала твори В. Арсеньєва, С. Маршака, Б. Полевого.

Друкується з 1954 року.

Нагороди: знак Відмінника преси, знак Відмінника народної освіти, медалі ім. А.Макаренка Міністерства освіти України, Ветеран праці.

Член Спілки письменників України з 1980 року.

Окремі видання:
1969

Dondo Dani danaja = Веселі метелики: [Вірші для дітей]. – Budapest–Uzshorod: Mora Konyvkiado–Karpati Kiado, 1969.– 31 old.

1973

Hinta- palinta: Versek, mesek = Забавна карусель: Вірші, казки. –Karpati Kiado. 1973.- 73 old.

1980

Giling – galang csengettyu: Gyermekversek = Чарівні дзвіночки: Вірші для дітей.–Uzshorod: Karpati Kiado. 1980.– 64 old.

1983

Orkodo csillagok: Gyermekversek, mesek, talalos kerdesek = Зіроньки: Вірші для мол. шк. віку.– Budapest-Uzshorod: Mora Konyvkiado–Karpati Kiado, 1983.– 88 old.

1986

Csipkebokor, csipkeag: Valogatott gyermekversek = Шипшина зацвіла: Вірші для дітей мол. шк. віку.–Uzshorod: Karpati, 1986.– 95 old/ Чарівний дзвіночок: Вірші для дітей/ Передм. С. Жупанина; Пер. укр..: В. Басараб, С.Жупанин, І. Петровці, М.Рішко, П.Скунць, Ю.Шкробинець.– К.: Веселка, 1986. – 32 с. Olvasokonyv: a 2. osztaly szamara = Читанка для 2 кл./ Співав.: Ю.Сергійчук. – К.– Ужгород: Радян. школа, 1987.

1987

Magyar nyelv = Угорська мова: [Підручник для 2 кл.] / Співав.: О.Коложварі. – Ужгород: Радян. школа, 1987.

1997

Csillagfoldon jartam = Зоряна мандрівка: [Зб. віршів].– Uzshorod: Intermix, 1997.– 81 old.

2002

Zold erdoben jartam = Я у гай ходила: [Зб. віршів]. – Ужгород: Карпати, 2002.

2003

Gyalogosveny gyalogut: Versek, mondokak, trefak gyerekeknek = Стежинки: Вірші, лічилки, смішилки для дітей.– Ungvar–Budapest: Intermix Kiado, 2003.– 122 old.






ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ ПОГОРІЛЯК
(Нар. 1932 р.)






Погоріляк Юрій Юрійович народився в с. Широке Виноградівського району Закарпатської області в 1932 році в родині селянина-середняка. У 1947 році закінчив семирічну школу, а у 1951 році – Хустське педагогічне училище і був направлений працювати вчителем математики у Розтоцьку семирічну школу Рахівського району. Після закінчення інституту 6 років працював вчителем математики Буківської восьмирічки, а з 1960 року – заступником директора Широцької середньої школи на протязі 23 років, очолював Широцький консультпункт Виноградівської заочної школи.

Писати почав пізно, але написав немало, видано декілька збірок. Пише вірші, прозу та одноактні п’єси.

1999

Погоріляк Ю. Пам’ять не згасла: Поезії. – Виноградів, 1999. – 83 с.

2000

Погоріляк Ю. Краю мій: Поезії. – Виноградів, 2000. – 78 с.

2002

Погоріляк Ю. Сині гори: Поезії. – Виноградів, 2002. – 58 с.

2003

Погоріляк Ю. Сонечко: Поезія для малят. – Виноградів, 2003. – 38 с.

2004

Погоріляк Ю. Зірки Виногрідівщини: Поезії. – Виноградів, 2004. – 144 с.

Погоріляк Ю. Споглядання вічності: Поезії. – Виноградів, 2004. – 100 с.

2005

Погоріляк Ю. Жовто-гаряча революція: Поезії. – Виноградів. – 2005. – 55 с.

2006

Погоріляк Ю. Дух не вбити: Поезії. – Виноградів, 2006. – 69 с.

Погоріляк Ю. Козацька доля: Поезії. – Виноградів, 2006. – 57 с.

Погоріляк Ю. Любов до Адама: Поезії. – Виноградів, 2006. – 67 с.

Література про нього

Селехман М. Мрія світла і жива, як його серця ніжний дотик // Новини Виноградівщини. – 2005. – 15 березня. – с. 3

Кобадь Н. Презентація „Козацької долі” у рідній школі // Новини Виноградівщини. – 2006. – 28 жовтня. – с. 2

Хланта І. Шляхом самопізнання і утвердження / збірка „Жовто-гаряча революція” Ю. Погоріляка // Новини Виноградівщини. – 2006. – 11 лист. – с. 3






ІВАН ЮРІЙОВИЧ ЧОПЕЙ
(Нар. 1923 р.)






Іван Юрійович Чопей – народився 7 червня 1923 року в с. Ромочевиця (нині – Залуж) на Мукачівщині в селянській родині. Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню – у Мукачівській російській гімназії. Після визволення Закарпаття навчався на курсах по підготовці вчителів, працював у семирічній школі с. Залуж. Заочно закінчив російське відділення філологічного факультету Ужгородського університету (1954). Був директором у кількох сільських школах, з 1961 року – директор Мукачівської школи-інтернету, де працював 23 роки.

1992

Чопей І. Ю. Пахне літо чебрецями. Вірші: Для дошк. та мол шк. віку– К.: Веселка, 1992.– 12с.

1994

Чопей І. Ю. Осінні акварелі: Вірші: Для серед. та ст. шк. віку– К.: Веселка, 1994.– 62с.

1996

Чопей І. Ю. У Лісовому Царстві: Байки: Для мол. шк. віку– К.: Веселка, 1996.– 29с.

1997

Чопей І. Ю. Аудієнція у вовка: Байки і гуморески.– Мукачево: „Елара”, 1997.– 84с.

2000

Чопей І. Ю. Шлях до світла Поезії.– Ужгород: „Патент”, 2000.– 124с.

Чопей І. Ю. Пам’ять про війну: Поезії.– поема, оповідання – Ужгород: „Патент”, 2000.– 112с.

2001

Чопей І. Ю. Березневе сонце: Оповідання.– Мукачево: „Елара”, 2001.– 84с.






ІВАН ДМИТРОВИЧ ЩАДЕЙ
(Нар. 1928 р.)






Іван Дмитрович Щадей – народився 23 травня 1928 року в селі Нижнє Студене Міжгірського району в сім’ї землероба. Закінчив вісім класів в 1942 році. У цьому ж році поступив на перший курс фельдшерсько-акушерської школи, яку закінчив у 1950 році. В 1960 році закінчив Ужгородський державний університет, медичний факультет, по загальній спеціальності – лікарська справа. Іван Дмитрович пристрасно любить фольклор. Його казки захоплено слухають не лише діти, а й дорослі, бо в них по вінця добра й завжди добро перемагає зло.

1996

Щадей І. Д. Чарівний перстень: Казки. – Мукачево: „Елара”, 1996. – 40 с.

1999

Щадей І. Д. В обіймах пралісів: Легенда. – Мукачево: „Елара”, 1999. – 44 с.

2003

Щадей І. Д. Життєвий шлях. Спогади, статті, поезії. – Мукачево: „Карпатська вежа”, 2003. – 88 с.






ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ МІДЯНКА
(Нар. 1959 р.)






Петро Миколайович Мідянка народився 14 травня 1959 р. в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області. Здобувши середню освіту в Хустській школі-інтернаті, продовжив навчання на філологічному факультеті Ужгородського державного університету.

З 1982 року працює вчителем української мови та літератури спочатку в Новоселиці, а згодом в Тисолові Тячівського району.

Публікації перших поетичних спроб припадають на шкільні роки. Перша збірка поезій „Поріг” побачила світ у київському видавництві „Молодь” 1987 р.

Наступні збірки „Осередок” (1994); „Фараметлики” (1991); „Зелений фирес” (1999); „Трава Господня” (2001).

Лауреат Міжнародного літературного конкурсу „Гранослов” (1996), обласної премії ім. Федора Потушняка.

Письменник активно виступає на сторінках престижних видань з культурологічними, публіцистичними, літературознавчими матеріалами, есе та перекладами. Кілька його поезій покладено на музику. Поетичний доробок П. М. Мідянки вміщують поважні антології та часописи як в Україні, так і за її межами. Член Національної спілки письменників України з 1991 р.






МАРГАРИТА ВАСИЛІВНА МЕДЕНЦІ
(Нар. 1953 р.)






Маргарита Василівна Меденці (дівоче прізвище Матей) – народилася 1953 року в селі Баркасово на Мукачівщині. Закінчила Свалявський політехнікум й факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. І. Франка, член Національної спілки журналістів України. Друкуватися почала 1978 року в мукачівській газеті “Прапор перемоги” (нині «Панорама»). Перша книжка творів для дітей Маргарити Меденці “Як ведмідь будував дім” вийшла навесні 2000 року у видавництві “Карпатська вежа”.

2000

Меденці М. В. Як ведмідь будував дім. – Мукачево: Карпатська вежа, 2000. – 96 с.

2001

Меденці М. В. Жменька дива світу чарівного. – Ужгород, 2001. – 48 с.

2002

Меденці М. В. Хто в природі – у пригоді. Для позакласного читання з біології. – Ужгород: Патент, 2002. – 88 с.

2006

Меденці М. В. У крокодила новосілля: Вірші для дітей. – Ужгород: Патент, 2006. – 24 с.



КАТЕРИНА ВАЙНРАУХ
(Нар. 1941 р.)

Народилася 9 квітня 1941 року у місті Берегово. Тут закінчила середню школу і почала працювати бібліотекарем при шкільній бібліотеці. Згодом стала працівником міської дитячої бібліотеки, в якій пропрацювала 28 років і з якої пішла на заслужений відпочинок.

Писати почала пізно. Спочатку вірші для маленьких читачів бібліотеки. У своїх віршах описує красу рідного краю, чарівну природу, гори Карпати, річку Тису. Пише вона не лише вірші, але і казки, загадки та оповідання. Багато творів присвятила своїм онучкам. У 1998 році виїхала до Угорщини, але часто приїздить до Закарпаття.

Її твори:

1. Ecset nelkul fest a nap. – 2001

2. Hegyek tanca. – 2000

3. Poltyos labdi utra kel. – 1997

4. Tancbahirogato. – 1996

5. Legszebb ajandek. – 2001

6. Versek az oszovetseghez. – 2002



ЄВДОКІЯ ПАНАСІВНА ПАЦКАН
(Нар. 1921 р.)

Народилася у 1921 році в селі Торговиця на Кіровоградщині в сім’ї сільського коваля. Згодом батьки переїхали в Новоархангельськ, де закінчила середню школу. Заочно навчалася в Кіровоградському педінституті і працювала у Вільшанській школі вчителем мови та літератури, а пізніше – інспектором райвно. Під час війни була членом підпільної групи партизанського загону.

В 1945 році переїхала на Закарпаття. На посаді літпрацівника працювала в Тячівській, а потім у Виноградівській районних газетах, десять років очолює дитячі студії: літературну „Росточок” та образотворчу „Чарівний пензлик”.

Писати вірші почала ще в шкільні роки. Друкувалася в районній газеті, альманасі „Над Тисою”. Поетичний доробок Євдокії Панасівна незначний, але кожен її вірш позначений філігранною відточеністю слова, умілим наповненням в образі чуття і думки. Така досконалість від самого життя, яке авторка нерозривно поєднала з мистецтвом слова, вихованням, тому що все своє життя працювала з творчою молоддю, щедро наділяла дітей скарбами своєї мистецької душі.

1996

Пацкан Є. П. Життя прожить – не поле перейти; Роздуми; Колискова; В кого Ася вдалася?: Вірші // Новини Виноградівщини. – 1996. – 29 червня. – с. 2

1997

Пацкан Є. П. Роздуми; Любо й весело в полі мені; Стоїть верба; Колискова: Вірші // Над Тисою: Краєзнавчий культ.-мистецький альманах. – Виноградів, 1997. – с. 20-21.

2001

Пацкан Є. П. Йде весна над Тисою: Вірші для дітей.– Виноградів, 2001.– 41 с.

2002

Пацкан Є. П. Зимою в Карпатах; Метелиця; Танець сніжинок: Вірші // Слово.– 2002. – № 1. – с. 26.



ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ КУРТАНИЧ
(Нар. 1927 р.)

Любов і повага Петра Куртанича до народної поезії зародилася ще в ранньому дитинстві, яке минуло в мальовничому селі Смерикова, що на Великоберезнянщині. Тут він народився 12 травня 1927 року в селянській сім’ї, здобув початкову освіту. У 1945 році вступив до Рядянської Армії, де прослужив 6 років. Працював на різних ділянках народного господарства, займав відповідальні на той час посади.

Добра пам’ять Петра Куртанича зберегла ще й нині ті щасливі, радісні хвилини, а то й години, коли мама співала йому народні пісні, розповідала легенди, перекази. Але найбільше були йому до вподоби оповідки, які довгими вечорами слухав від старожилів села. Із захопленням відзначає він, що народні казки належать до тих фольклорних перлин, які мають непересічну духовну й естетичну цінність, а їх емоційний вплив і краса не потьмарюються з перебігом часу. Вони вічно чаруватимуть і приваблюватимуть своєю дивовижною красою.

Петро Федорович справедливо вважає, що до казки найбільш чутливі діти. Немає жодного жанру народнопоетичної творчості, наголошує він, який би так захоплював, заколисував, як казка, після якої дитина засинає солодким сном. У записаних від Петра Куртанича казках – „Усі скарби з лісу”, „Сонячне перо”, „Дівчина і чарівний гребінець”, „Батько і три дочки” та інші – оповідач відстоює такі споконвічні народні ідеали, як прагнення до миру, до мирної праці, патріотизм і героїзм, захист Вітчизни від ворога тощо.

ОКРЕМІ ВИДАННЯ

1993

Куртанич П.Ф. Плаче дівча за шугаєм...Народні пісні Великоберезнянщини./ Редактор С. Гіга, художник П.Петкі. – Ужгород: Полика „Карпатського краю”, 1993. – 32 с., іл.

1999

Усі скарби з лісу йдуть: Українські народні казки, записані від Петра Куртанича. Для мол. і середн. шк. віку / Запис текстів, упоряд. та передм. І.В.Хланти; Худож. оформл. М.М.Аронця. – Ужгород: Відкрите акціонерне товариство „Патент”, 1999. – 64 с.

2002

Куртанич П.Ф. У колисці Тур’ї та Ужа. Легенди та перекази сіл Ужанської та Турянської долин // Зелені Карпати. – 2002. – № 1-2. – с. 82-89.